Читать «NOSTRADAMUS: Таємниця пророка» онлайн - страница 3

З великою любов’ю (геп.). (Тут і далі примітки перекладача, якщо не зазначено інше.)

КОРОТКА ПЕРЕДМОВА АВТОРА

Нострадамус залишив нам у спадок лише 942 катрени з 1000, що мали описати відрізок часу в десять сторіч, по 100 катренів на кожне. 58 катренів бракує, і досі їх не знайдено.

Текст заповіту, який я використав у своїй книжці, — це справжній текст останнього заповіту Нострадамуса (у французькому оригіналі, до якого я додав свій власний переклад англійською мовою). Я зосередив увагу на тому додатку до заповіту, у якому Нострадамус заповідає своїй дочці Мадлен дві потаємні скрині з умовою, що «ніхто, крім неї, не повинен бачити те, що я помістив у тих скринях». Усе це загальновідомі факти.

Циганські традиції, мова, звичаї, імена, звички та міфи, описані в цій книжці, відповідають реальній дійсності. Я лише об’єднав звичаї кількох різних племен в один із погляду суто оповідної зручності.

Жодного конкретного доказу існування Корпусу Зла (Corpus Maleficus) досі не знайдено. Але це не означає, що його не існує.

Маріо Ридінґ, 2009р.

Позаяк йому ніколи не спадало на думку дати якусь звістку про себе, його оплакували як мертвого, аж поки через вісім місяців надійшов його перший лист із Талькагуано.

Джозеф Конрад. Тайфун

Наша мета в цьому світі — не домагатися успіху, а зазнавати нових і нових невдач, не втрачаючи доброго гумору.

Роберт Луїс Стівенсон. Повне зібрання творів, том 26. Роздуми та зауваження про людське життя, стаття 4

Можливо, доказ того, наскільки випадковим є поняття національності, лежить у тому факті, що ми мусимо його вивчити, перш ніж визнати.

Альберто Манґель. Щоденник

ПРОЛОГ

Майдан Плас-делъ-Етап, Орлеан.

16 червня 1566року

Де Баль кивнув головою, і кат почав підтягувати мотузку, приєднану до системи блоків. Шевальє де Ларош Альє був у повному обладунку, тож машина натужно заскреготіла, перш ніж її триби зчепилися, і шевальє став підійматися над землею. Кат остеріг де Баля про те, що навантаження на машину буде надто велике, й попередив його про можливі наслідки, проте граф не захотів його слухати.

— Я знаю цього чоловіка з дитячих літ, маестро. Він належить до однієї з найдревніших родин Франції. Якщо він хоче померти в повному обладунку, це його право.

Кат був не такий дурний,, щоб далі сперечатися, — люди, які сперечалися з де Балем, зазвичай помирали на дибі або в казані з киплячим спиртом. Де Баль був вухами короля й печаткою церкви. Одне слово, той негідник був недоторканний. Настільки близький до небесної бездоганності, наскільки це можливо для людини смертної.

Де Баль подивився вгору. Позаяк злочин де Лароша Альє полягав у lese-majeste, то згідно з вироком суду його мали підтягти на висоту в п’ятдесят футів. Де Баль запитав себе, чи шийні зв’язки засудженого витримають вагу його тіла й ще сто фунтів ваги металевих пластин, що їх його зброєносці надягли на нього перед стратою. Видовище буде не з приємних — якщо чоловік розпадеться на дві половини ще до того, як його тіло розтягнуть на дибі і четвертують. Чи не міг де Ларош Альє подумати про таку можливість перед тим, як висловити своє прохання? Чи він умисне так усе спланував? «Навряд, — подумав де Баль. — Цей чоловік