Читать «Перекручена реальність» онлайн - страница 126

Ірина Солодченко

В суботу городяни побачили передачу Борисової на 999 каналі, і навіть бувалий і зовсім не святий Петров не подужав догледіти її до кінця. Огидно було дивитися на колишніх дружин, які паплюжили свого колишнього чоловіка. Наступного дня на кожному стовпі центральної площі міста з’явилися плакати з обличчям Борисової і підписом: «Борисова, ти права!».

За тиждень на загальній нараді приватних каналів було вирішено залучити всіх скривджених Сухонісим, зокрема стару гвардію народних та заслужених артистів, котрих він позбавив права спокійно вмерти, обіймаючи телекамеру й щоб саме оператор закрив їм очі.

На нараді виступила місцева «акула пера», яка звернула увагу на розпалення Сухоносом національної ворожнечі. Бабця таки вміла палко висловлюватися і сипала епітетами. Вона звернула увагу на особливості малюнку на вишиванці Сухоноса. Малюнок нагадував їй символ радикалів, які заперечують і принижують Христа і його навчання, ображають православ'я, іудаїзм і католицтво.

– Що вам робити? Куди стукати? – здіймала «акула» свої зморшкуваті руки і сама собі відповідала. – Так, нікуди… Бо нацистський слоган «Німеччина вище за все» Сухоніс адаптував під: «Україна понад усе». Так само, як і германські нацисти, він пропагує расову чистоту й заборону міжрасових шлюбів.

Петров навіть роззявив рота від того, куди стару понесло. Тітка ще того гарту…

– Наче ранні фашисти, – несамовито верещала «акула», – наші розумники у підпіллі проводять «збори без свідків». Вчаться, готуються, організуються в очікуванні свого українського Гітлера. Ось пряма цитата з «священного писання» неоязичників «Мага віра»: «Вороги наші не повинні знати скільки нас і які в нас фонди, і які в нас методи оборони, і які в нас плани». Сухоніс промиває мізки простим людям, зомбує їхньою символікою, використовуючи для цього всю міць телевізійної структури… Завтра ці люди з бездумною легкістю відкинуть всі моральні постулати християнства, і перетворяться в череду, яка жадає крові. Хто в цьому зацікавлений? Хто за це відповість? Сухоніс? Він – вишкребок і виконавець чужих замовлень…. Хто залишиться крайнім у цій брудній історії?

Тут «акула пера» трошки поремиґала своїми безбарвними губами й нарешті видихнула:

– Мабуть, що Віктор Федорович.

Петров заціпенів… Він подумав, що зараз всі зарегочуть і нарада перетвориться в балаган… Та всі зааплодували…

… А в цей час письменник шалено стукав по клавіатурі з остраху загубити натхнення. Після довгих роздумів та коливань, після каяттів та хитрувань, після маневрів та вивертів події потекли наступним чином: коли Журкін викликав швидку й поїхав додому, переконаний, що від пострілу в ногу не вмирають, його вітчим Білокопитов, який ревнував свою таємну пристрасть Каріне до пасинка, витяг з машини пістолета і вистрілив просто в серце бідолахи Короленка. На цей випадок мав кулю, яку заздалегідь вкрав у пасинка. А пістолета знайшов на смітнику. Адже Білокопитов, виявляється, колись був безхатченком і мав навички ритися на смітниках. А мати Журкіна підібрала його на звалищі, обмила, почистила й одружила на собі, бо той був таки височенним красенем, і подружки їй заздрили. Вона звернула увагу, що риється він не так, як всі, я якось аристократично: підійде, зазирне в сміттєвий бак, щось там двома пальчиками поворушить і йде собі далі… І вона вгадала… Бо у минулому Білокопитов був не ким іншим, як … прокурором. Та його відсторонили за хабарі, він запиячив і пішов на вулицю.