Читать «Ромео і Джульєтта» онлайн - страница 37

Брат Лор. Ідіть, синьйоре. Ви, синьйоро,- з ним.

Ви теж ідіть, Парісе, і готуйтесь

Небіжчицю прекрасну провести.

Карають небеса за гріх… Бог з вами!

Не гнівайте ж їх зайвими сльозамиї

Капулетті, синьйора Капулетті, Паріс та брат Лоренцо виходять.

1-й музикант Що ж, заховать дудки і забиратись?

Мамка Ну звісно, люди добрі, заховайте!

Ви ж бачите, яке тут сталось лихо…

(Виходить)

1-й музикант Та хоч і лихо, а платити треба.

Входить П’ є т р о.

П’єтро Музиканти, о музиканти! Заграйте «Радість

серця», «Радість серця»! Якщо хочете, щоб я зостався живий, заграйте мені «Радість серця»!

1-й музикант Чому «Радість серця»?

П’єтро О музиканти! Бо моє серце само грає: «Ах,

серце, ти повне печалі!..» О, заграйте ж мені якоїсь веселої, тужли-

вої, щоб потішити мене.

1-й музикант Ніякої пісні не буде! Не такий зараз час, не до

пісень.

П’єтро Не хочете?

1-й музикант Ні.

П’єтро Ну, то я вам добре заплачу.

1-й музикант Чим же ви нам заплатите?

П’єтро Не грішми, звичайно; я вам своєї пісеньки за-

співаю, дударики-дударі!

1-й музикант Я тобі заспіваю, блюдолизе!

П’єтро Дивись! Як лизну тебе по мі-до-ре ножем, то

вмиєшся червоною юшкою! Зрозумів?

1-й музикант Стережись, бо зроблю з тебе не фа, а фе.

2-й музикант Будьте ласкаві, сховайте ваш гострий кинджал

і витягніть ваш гострий розум.

П’єтро Ну, стережіться! Я витягну мій гострий розум 1

заріжу вас без ножа. Відповідайте мені, як то личить розумним

людям:

Коли пекельні в грудях муки

І мрії чарівної жаль,

То музики лиш срібні звуки…

Чого «срібні звуки»? Чого «музики срібні звуки»? Що скажете ви

на це, Сімоне Смичок?

1-й музикант Чому, синьйоре? А тому, мабуть, що срібло при-

ємно дзвенить.

П’єтро Непогано! Ну, а ви що скажете, Гуго Гудок?

2-й музикант Я скажу: тому «срібні звуки», що музиканти

грають за срібло.

П’єтро Теж непогано! А що скажете ви, Джемсе Гор-

лань?

3-й музикант Далебі, не знаю що й сказати.

П’єтро О, прошу ласкаво пробачити мені! Адже ви тіль-

ки співаєте. Ну, то я відповім за вас. «Музики срібні звуки» тому, що таким музикантам, як ви, рідко платять за музику золотом:

То музики лиш срібні звуки

Полегшують мою печаль!

(Виходить)

1-й музикант Ото в’їдливий бестія, як чума!

2-й музикант А ну його! Плюнь на нього, Джеку! Зайдімо по-

чекаємо, доки повернуться з похорону, і зостанемось пообідати.

Виходять.

ДІЯ П’ЯТА

СЦЕНА І

Мантуя. Вулиця.

Входить Р о м є о.

Ромео Як можна вірити облесним снам,

То сни мої мені віщують радість:

У грудях, ніби цар на троні - серце.

І дух якийсь на крилах ясних дум

Весь день мене підносить легко вгору.

Приснилася мені моя дружина;

Немов умер я, і вона прийшла…

О, дивний сон, в якому мертвий мислить!

Мене поцілувавши палко в губи,

Мені вдихнула враз нове життя,

І я ожив, і був я імператор -

Яке ж солодке й справді ти, кохання,

Якщо лиш тінь твоя - велике щастя!

Входить Балтазар.

Звістки з Верони! Що там, Балтазаре,

Листи привіз ти від ченця святого?

Моя дружина й батько мій здорові?

Ну, як Джульєтта? Вдруге я питаю.

Як добре їй, лихого буть не може.

Балтазар О, добре їй - лихого буть не може,

Джульєтти плоть - в гробниці Капулетті,