Читать «Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 рр.)» онлайн - страница 10

Досить важливим внеском М.Комарова у популяризацію історії козацтва були і його переклади українською мовою, як наукових праць так і художніх творів на історичну, козацьку тематику. Так, наприклад, він переклав безсмертну повість М.Гоголя «Тарас Бульба», ще у 1910 р., яка була надрукована в одеській типографії Є.Фесенка, у якій часто друкувалися його книги.

Він був ще й фахівцем-консультантом, та організатором встановлення пам’ятника родоначальнику нової української літератури у Полтаві І.П.Котляревському та був одним із чільних порадників у встановленні пам’ятника до 100-річчя переселення Чорноморського козачого війська на Кубань на березі Керченської протоки на півострові Тамань у 1892 р.

Популяризації козацтва в Одесі сприяли й театральні трупи П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого та М.Кропивницького, які щороку з успіхом гастролювали в причорноморському місті. Вони гастролювали в Одесі впродовж кількох десятиліть. У них прекрасно грала відома актриса Марія Заньковецька. Серед репертуару українських класиків ставилися п’єси на козацьку тематику в яких вона грала лише в 1904 р.: «Мазепа», «Чорноморці» та інші^[35].

Вiдновленню козацької iдеологї в Одесi та цiлому peгioнi сприяла довголiтня дiяльнiсть «Одеської української громади», Українського товариства «Просвiта» в Одесi, «Одеського українського клубу», товариства «Укpaїнcькa хата в Одесi» та цiлої низки iнших нацiональних партiй, органiзацiй, рiзноманiтних просвiтницьких установ міста.

Напружена багатолiтня робота Укpaїнcькoї iнтелiгенцiї дала свoї позитивнi результати. Все бiльше i бiльше людей які вiдвiдували найрiзноманiтнiшi заходи українських органiзацiй, де часто пiдiймалася тема героїчного минулого козацтва, усвідомлювала своє козацьке походження, приходила до висновків про ліквідацію самодержавства i будiвництва власного життя на козацьких, республiканських i демократичних засадах.

3 початком дiяльностi «Просвiти» в Одесi, яка органiзувала два українських вiча, по cутi це були першi українські мiтинги, на яких були присутнi тисячi одеситiв, i де просвiтяни Д.Сиревич i С.Шелухин говорили, насамперед, про козацьку волю українського народу. Головою мiтингу було обрано Івана Луценка — одного iз засновникiв Української «Просвiти» в Одесi та низки iнших нацiональних органiзацiй. Саме на цих, перших в цiлому кpaї, українських мiтингах вiдверто говорилося про вiдновлення aвтономії, про перерозподiл помiщицьких земель, про те, щоб українцi не давали своїх peкрутів для служби у вiйськах у Pociї i на її околицях, про загальну piвність.

Слiд зазначити, що у «Просвiтi» було прочитано значну кiлькiсть доповiдей та рефератiв, присвячених героїчним cтopiнкaм істоpiї українського козацтва: реферат «Про запорiзьких козакiв» та лекцiя «Звiдки взялися пiд Одесою села Яськи та Бiляївка. i чого люди звуться в них Турбаями», «Про повернення козакiв у крiпакiв». А також про ватажкiв козацтва С.Палiя, І.Мазепу та про кошового І.Cipкa в 1906 р.