Читать «Релігія Голокосту» онлайн - страница 7

У зв’язку з справою абата П’єра французький єпископат видав звернення, у якому, серед іншого, було наступне: «Церква знає, що вона повинна визнати свою відповідальність за Голокост, і вона вже почала це робити» (Gazeta Wyborcza, 27./28. липня 1996).

Коли Святий Престол врешті-решт опублікує офіційний документ, у якому визнається «співпровина Церкви за Голокост» - а французький єпископат вже вказав шлях до цього, - тоді капітуляція християнства перед релігією Голокосту буде доконаним фактом. Одночасно християнство підлягатиме подальшому юдаїзації та існуватиме, на основі своїх звичайних ритуалів, тільки як загумінкове явище в рамках всесвітньої релігії Голокосту. Прокляття спадатиме на кожного, хто має хоча б найменший сумнів в релігії Голокосту. Таке прокляття вже впало з боку французького єпископату на абата П’єра. Його колишній друг, єврей за походженням, кардинал Люстіже (Lustiger), дистанціювався від його поглядів, тому що «він не тільки настоює на теологічному антиюдаїзмі, але й перейшов навіть до нападів на ізраїльську політику, сіонізм та євреїв» (Gazeta Wyborcza, 27/28 липня 1996). Врешті-решт абат П’єр був змушений публічно відректися від своїх «гріхів».

Більш однозначного доказу капітуляції церкви перед релігією Голокосту годі собі уявити. Сьогодні можна вести діалог з усіма: з юдеєм, з мусульманином, анімістом, атеїстом - лише з тими, хто не бажає визнавати релігію Голокосту виключений будь-який діалог. Самі вони проголошуються Церквою - поки що тільки французькою - єретиками, хоча вони є єретиками виключно з точки зору релігії Голокосту. Але в наші «тріумфуючою Церквою» є вона. Християнські служителі - спочатку протестантські, і потім й католицькі - були змушені, через наступ Шоа-проповідників, вдатися до оборони, а деякі з них практично перейшли у їхній табір, причому вони крок за кроком відкидали традиційні християнські цінності.

Польща та поляки в релігії Голокосту

В релігії Голокосту Польщі та полякам відведена особлива роль. Зрештою на нашій землі була розіграна «есхатологічна драма»; на території, де знаходяться населені пункти Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Собібор, Хелмно і Бєльжец, сталося те, що не можна порівняти з жодною подією в історії. Польща була епіцентром знищення, країною, де була споруджена «друга Голгофа», де настав поворотний пункт в людській історії, де втілилося абсолютне зло в історії і де відбулися злочин та жертва Голокосту. З того часу Польща є нечистою та проклятою країною.

Один член кнесету якось пояснив: «Важко зрозуміти, як наші брати взагалі можуть ступати на нечисту польську землю». Аушвіц та інші «табори смерті», щоправда, є священними місцями, але вони мають статус «теологічної екстериторіальності», і причетність до їхньої священності мають виключно євреї. Польща є «другим Єгиптом», країною, де земля «удобрена» кров’ю та попелом, яка стала пустелею.