Читать «Мина Мазайло» онлайн - страница 14
Микола Гурович Куліш
Мокій, як диригент, що почув фальшиву ноту, замахав благальнo руками:
М'якше! М'якше! Цьвітами…
Уля м'яко:
Цвітами.
Мокій
Прекрасно.
Уля зворушено:
Розсіємось цвітами… Будуть люди квіти рвати та нас будуть споминати… (Крізь сльози). Оце, скажуть, та травиця, що брат рідний та… (заплакала) сестриця…
Мокій
От вам і маєш… Та чого ви, Улю? Чого?
Уля плачучи:
Дуже жалісно Таке маленьке і яке ж жалісне…
Мокій, сякаючись:
Ну, заспокойтесь, Улю, заспокойтесь… Скажіть, п'ятниця…
Уля покірливо:
П'ятниця…
Баронова-Козино до знервованого й збентеженого вкрай Мазайла:
Ах, Боже мій! Що це таке?
Мазайло звівся, як дракон:
Ха-ха-ха! Це по-їхньому зветься українізація! Грякнувши щосили дверима, зачинив їх,
Уля здригнулася, скочила, зблідла:
Ой що це таке?
Мокій, схопивши ручку з пером в одну руку:
Ха-ха! Зачиняють двері. Це ж русифікація!
Другою мало не зірвав - розчинив знов двері. Став. Важко нависла передгрозова тиша.
Мазайло, ледве стримуючись, до Баронової-Козино:
З об'єктивних причин доведеться припинити нашу лекцію, одклавши її на завтра. А зараз попрошу вас лише перевірити чи так я записав (почав і заплутався, бо вся його увага на Мокієві). Замість к - г, замість г - в, п - б…
Наприклад… Наприклад (У нестямі). Бахнуть сєном єво над лувами?
Баронова-Козино
Ні! Ні! Не треба! Себто треба не так! Я краще сама запишу вам, сама… (Почала, теж заплуталась). Замість ґ - г, замість к - х, б - п… Ах, Боже мій, п б… наприклад (У нестямі). Ґраблями єво на воз віламі кідайтє!…
Тим часом Мокій до Улі:
Завтра Улю, відбудеться друга наша лекція. При одчинених дверях. А зараз запишіть, будь ласка, запишіть. Замість ґ - г, наприклад (наливаючись гнівом), під горою, над криницею… (У нестямі). У криницю його! У криницю!…
Убігли Мати й Рина.
Мазайло до Мокія:
Це мене?
Мокій до батька:
Тільки тебе. У криницю? З новим прізвищем! З новим прізвищем? З новим прізвищем! У криницю!
Мати до Рини:
Чуєш?… (Трагічно). Боже мій, почалась катастрофа! Катастрофа! Що робити? (Почувши дзвінка в сінях). Підождіть! Стривайте! Хтось прийшов!…
Побігли в розпачі у коридор.
Тим часом Мокій до батька:
Ти справді серйозно міняєш наше прізвище?
Мазайло
Я справді серйозно міняю наше прізвище.
Мокій вдруге:
Ти… наше прізвище міняєш справді, серйозно?
Мазайло
Я наше прізвище міняю справді, серйозно.
Наше прізвище? Наше прізвище. Ти?
Я. Мазайло? Мазайло Я вже не Мазайло.
Мокій
Ти вже не Мазайло? Дак хто ж ти тепер? Хто?
Мазайло
Я? Я тепер поки що ніхто, але я буду…
Рина з дверей голосно, радісно:
Тьотя приїхала! Тьотя Мотя приїхала!
Мати назустріч:
Слава Богу! Слава Богу! Спасителька наша приїхала…
Рина, мабуть, вже поінформувала тьотю про все, бо в дверях тільки
доказувала:
…А Мока якось довідався, ви розумієте?! І вже почалась катастрофа, ви розумієте, тьотю? Почалася…
Тьотя
Я розумію… Я так і знала, але… але дозвольте спитати…
Мазайло поцілував тьоті руки:
Пахнєт сеном над лукамі… Ви розумієте? Сьогодні почав. Сьогодні я сприймав першу лекцію… Як до причастя підходив… І от (на Мокія) він! Він!…