Читать «Мина Мазайло» онлайн - страница 32
Микола Гурович Куліш
Українізація.
Тьотя Мотя
Не те читаєте, мій милий, і не там!…
Мазайло
Не те і не там!… Дивіться знизу.
Тертика з м'ячем:
Читай, Ваню, згори, коли на те пішло!
Губа швидко:
"Адміністрація маріупольського заводу не пустила на завод комісії в справі українізації…"
Тьотя й Мазайло
Та не про те, милий ви хлопче! Не там! Дивіться в об'явах!
Губа
"За останній час набагато збільшився попит на українську книжку поміж
робітництвом на харківських заводах… За систематичний зловмисний опір українізації…"
Тьотя
Ах, Боже мій! Та що ви там вичитуєте про якусь там українізацію… Ви знизу прочитайте! Оповістки!
Мазайло
Он там читайте! Бачите? Я навіть звідси бачу:
Харківський окрзагс на підставі арт. 142-144 Кодексу…
Губа
Стривайте! Стривайте! Та невже?… (Перечитав якісь рядки в газеті).
Мазайло
А ви думали! Серце ж, кажу…
Губа
"За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…"
Ойкнули. Тьотя Мотя розгубилася. До Мазайла:
Що ж це таке?… Як це?…
Рина до батька:
Невже цьому правда, папо?… Та чого ти мовчиш?
Тьотя і Рина з одного і другого боку:
Мино Марковичу!
Папо!
Дядько Тарас, підійшовши, вдивився в Мазайла:
Він уже ні гу, ні му!… Ні ге, ні ме - занімів!
Мазайлиха
Голкою, Мино! Язика поколи голкою!…
Тертика до Мокія:
А ми прийшли врятувати тебе од міщанської стихії… Ближче до комсомолу! Держися комсомолу! Верни руля на комсомол! Ну?
Уля
Це я… Побачила - наші комсомольці йдуть… Так я покликала на поміч… Я вже до тітки ніколи не поїду.
Тертика
Ну!
Мокій до Улі:
Ну, Улю!… (До комсомольців). Присяги не кажемо тепер…
Губа
Знаю. Це з вірша Яновського:
Десять літ будуєм владу Рад.
Маяком стоїть УСРР.
Нація не піде вже назад!
Тертика
Навпаки, скоро скажемо всім Мазєніним: гол!
Ударив м'яча. Губа підбив. Мокій і собі. Уля собі.
Завіса
