Читать «Азіатський аероліт» онлайн - страница 74

Почувши, що хтось зайшов, він повернув голову, посміхнувся, але навушників не скинув, а лише рукою показав на вільне місце.

Як це не дивно, Ерґе в присутності Самборського почував себе не зовсім добре, навіть несміливо. Тому терпляче сів чекати у фотель.

Нарешті, Самборський звільнив уха від чорних блискучих полапків.

- Ну, як у вас? - запитав спокійно інженер.

Ерґе трохи здивувався.

- Про що ви? Бо я збирався з таким питанням до вас звернутись.

- Спочатку ви відповідайте, бо ваша відповідь опреділить мою.

- Ви за професора?

- Так.

- Він патологічно упертий і...

- Чесний, - з усмішкою підказав Самборський.

Ерґе скривився.

- Не сказав би... Скоріше намагається бути чесним.

- Е ні, не кажіть. Я трохи більше вас знаю його. Він фанатично чесний і відданий своїй справі - більшовик. І справжній, як то кажуть - ідейний.

- На мою думку - більшовик за гроші.

- Ви просто люті на нього, бо він вам ні слова не сказав, правда?

- Відмовився. Але я гадаю, що він ще заговорить, - двозначно проговорив Ерґе.

Пригадуючи розмову з вченим, його охопило люте почуття навіть на самого себе за те, що розмова дала зовсім не ті наслідки, на які він покладався так упевнено.

Було соромно перед Самборським. Той, мабуть, бачив це.

- А як не заговорить, а я в цьому певний, що з ним робитимете?

- Ну, а як, на вашу думку, що в таких випадках роблять?

Самборський гидливо скривився.

- Між іншим, я крови не люблю.

- Он як, - насмішкувато скривив рота Ерґе.

- Серйозно. Але на цей раз, я гадаю, ми обійдемося і без цього. Ви не знаєте, як нам пощастило. Читайте - це причина того, що я вас так раптово викликав, - і Самборський простяг Ерґе купу сірих радіонотаток. - Читайте по черзі.

Ерґе підвівся й навстойки почав швидко бігати очима по чорних рядках.

Незабаром лице йому спалахнуло збудженим нервовим рум’янцем.

- Не може бути! - скрикнув він, прочитавши перший аркуш. - Не може бути!

- Читайте далі, - кинув Самборський.

Ерґе прочитав другий, третій, четвертий аркуш і блискучими очима вставився на Самборського.

- Як пощастило, ви розумієте, як доречно, - майже пошепки проказав він. - Конфлікт - це лише зачіпка. Ось побачите - спалахне справжня війна. Імперіалізм ніколи не простить СРСР революції в Китаї.

- Читайте, - простяг Самборський останній аркуш радіонотаток. - То було повідомлення про далекосхідній конфлікт і розрив дипломатичних взаємин поміж СРСР і Китаєм. На останнє повідомлялося, що білогвардійські загони перейшли кордон.

Прочитавши, Ерґе схопив за плечі Самборського, очі йому заграли хижим ворожим вогником.

- Хо-хо-хо, - закричав він (Самборський вперше бачив його таким збудженим), - нам чортовськи щастить, чортовськи. Не віриться! Це початок кінця!

Ерґе ошаліло забігав по кімнаті, згодом несподівано став біля Самборського:

- Аз них хто-небудь не міг урятуватись?

Самборський повільно похитав головою:

- Це неможливо. То скажений скелястий поріг.

- Тоді ми можемо спокійно продовжувати свої роботи.

І Ерґе знову ошаліло забігав по кабіні.