Читать «Азіатський аероліт» онлайн - страница 85

- Та я їх і не донешу, - відказала вона.

- Та я вам сам їх донесу додому.

Бабуся подумала трохи, витягла з гаманця карбованець.

Ідучи Короленківською вулицею, Аскольд зупинився біля пошти й ввічливо звернувся до бабусі:

- Ви пробачте, я на хвилинку на телеграф заскочу, - і поставивши квіти біля бабусиних ніг миттю зник у дверях пошти.

- Обдурив, шучий син, - розчаровано похитала головою бабуся.

Але вона помилилась, за п’ять хвилин у дверях з’явився Аскольд.

- Все готове, одіслав, - проговорив він радо й, взявши квіти, закрокував з бабусею до її кватирі.

Харків

Перше-Радянське,

Євпаторія,

«Томп»

1929-1930

[1] Гострий довгий меч.