Читать «Смертельний світ» онлайн - страница 4
Гарри Гаррисон
— Ви б... хотіли віддати їх нам на зберігання? — запитав він, несвідомо погладжуючи їх пальцями.
— Не сьогодні, — сказав Джейсон. — Мені ними сплатили борг. Не могли б ви, будь ласка, перевірити чи вони справжні й обміняти їх? Я б хотів п'ятсот тисяч кредитних нот.
Обидві його внутрішні нагрудні кишені були щільно напхані коли він виходив з банку. Банкноти були справжні і він почувався як ходяча каса. Вперше в усьому своєму житті йому було настільки незручно нести настільки велику суму грошей. Змахнувши до летючого таксі, що пролітало повз, він подався просто до казино, де, як він знав, якийсь час він мав бути в безпеці.
Касилійське казино було місцем азартних ігор довколишнього кластера зоряних систем. Джейсон був тут вперше, хоч він добре знав казино на зразок цього. Більшу частину дорослого життя він прожив в таких казино инших світів. Оздоблення могло різнитись, проте вони завжди були однакові. Азартні ігри та світське життя на публіку, а за лаштунками усі людські гріхи, на всі смаки. Теоретично гра без меж, проте насправді тільки до певного моменту. Коли казино зазнавало суттєвих збитків чесна гра переставала бути чесною і великому переможцеві потрібно було ретельно продумувати кожен свій крок. З такими можливостями Джейсон дінАльт вже мав справу незліченну кількість раз. Він був обачним та не дуже переймався.
Їдальня була сливе порожня і мажордом швидко кинувся у бік розслабленого незнайомця в одязі розкішного покрою. Худорлявий і смаглявий Джейсон радше скидався на знудженого синка якоїсь багатої родини ніж професійного гравця. Такий образ був важливим і він підтримував його. Кухня виглядала добре та й погріб виявився чудовим. Він фахово перемовився з виняром в очікуванні супу, відтак розсівся щоб насолодитись їжею.
Він їв без поспіху і заки він скінчив у велику їдальню напхалось люду. Спостерігаючи й потягуючи довгу сигару, він для розваги вбив ще трохи часу. Коли врешті він пішов до ігрових залів вони вже були заповнені й активні.
Повільно походжаючи кімнатою, він розтринькав кілька тисяч кредитів. Приділяючи більшість уваги відчуттю гри, він слабко помічав як грає. Всі ігри здавались чесними, жодне обладнання не було підкрученим. Втім він розумів, що це можна дуже швидко змінити. Зазвичай у цьому не було необхідності, звичайних ймовірностей казино було достатньо для забезпечення прибутків.
Одного разу краєм ока він помітив Керка, проте не звернув на нього жодної уваги. Посол програвав невеличкі суми, неухильно обираючи сім-срібне і випромінював нетерплячку. Напевно в очікуванні коли Джейсон розпочне серйозну гру. Він посміхнувся і повільно рушив далі.
Джейсон за звичкою зупинився біля стола з костями. Це був найнадійніший спосіб виграти невеликі гроші.
