Читать «Дим» онлайн - страница 153

Володимир Худенко

– На данный момент все службы сходятся на том, что схема используется одна и та же, как и несколько часов назад. Берется складское помещение в подвальном этаже какого-либо здания, наем через подставных лиц на короткое время. В это время завозится взрывчатка, и в ночное время суток происходит взрыв.

Екскаватор, здоровенний ЧТЗ, вивантажує уламки зі свого важкого ковша, обгорілий кістяк легкової машини, стіною встає тяжкий сизий дим.

– У замглавы МВД Москвы есть все основания заявлять, что оба взрыва – дело рук одной банды террористов. Сейчас все ближайшие здания на Каширском шоссе оцеплены – по некоторым данным, в подвале номер восемь обнаружены ящики со взрывчатым веществом – гексогеном. Если этот факт подтвердится, заявляют в ФСБ, то впору говорить о начале полномасштабной террористической войны.

Знов та сама коротко стрижена ведуча.

– Примерно два часа назад было сообщено, что ящики со взрывчаткой были также обнаружены еще в трех зданиях на Каширском шоссе – их нашли в подвалах домов номер восемь, корпус один и два, и в школе номер пятьсот сорок три, в которой ныне расположен оперативный штаб. Жители близлежащих домов были срочно эвакуированы, но позже выяснилось, что, к счастью тревога была ложной – в найденных ящиках был растворитель гексан, а не взрывчатка гексоген, а также прочая бытовая химия, мыло и стиральный порошок.

Антон розвернувся до своїх дівчат – Іра сиділа на дивані і дивилась виряченими очима на екран, прикривши губи рукою, а Лара позирала зволоженими заплаканими очима. Вона раптом піднесла до вуха слухавку і просто-таки вибігла з кімнати. Антон знову розгублено зиркнув на екран…

– Сегодня утром в Кремле прошло специальное совещание в связи с произошедшим в Москве, которое провел президент Ельцин с участием руководителя его администрации, главы МВД, директора ФСБ и других должностных лиц. На совещании, между тем, не присутствовал срочно вызванный из международной конференции в Окленде председатель правительства Российской Федерации.

Уламки, тополі, брежнєвки, екскаватори, швидкі, тіла, лікарі, міліціонери, собаки, перелякані лиця, заклопотані лиця, низькі осінні небеса… і дим, дим, дим.

XI

«Привіт з Афганістану! Привіт, дорога, кохана Іринко! Вибач, що довго не писав. Ось учора ввечері тільки приїхали, більше десяти днів були у відрядженні. За ці дні я отримав від тебе три листи, а відповісти не міг, вибач мене, Іринко, чесне слово, не було можливості. Пошту, продукти, боєприпаси нам присилали на вертушках, спали в БТРі. Погода тут нормальна, вдень приблизно як і вдома, тепло, сонце, на вечір, щоправда, холодає, вночі невеликий морозець. Лара пише, що буде виходити заміж, правда, я не зрозумів, за кого. Хоче мене діждатись, тому поки відклала. Ось як я вернусь, так з’їздимо вдвох, погуляємо там, побачиш Росію. За ці дні мені прислали купу листів, і треба всім відповісти, навіть не знаю, де взяти часу. Ось написав тобі, ще додому напишу, Ларі, і на сьогодні досить, вже вечір. Скоро підемо на фільм у наш клуб. Іринко, кохана, я дуже тебе люблю, був на бойових, то кожного дня думав про тебе, кожну хвилину. Скоріше б нам зустрітись, ти не уявляєш, як я жду нашої зустрічі. Я готовий тобі в кожному листі писати, що люблю…»