Читать «Сучасне фантастичне оповідання» онлайн - страница 66
Олександр Тесленко
— Якщо бути точним, то Істину відкрили навіть не ви, професоре, а ваш асистент.
— Ви хочете сказати, що я приписав собі відкриття Істини?
— Ні, цього ми не стверджуємо. Однак з формального погляду це відкриття пропагувати мали не ви. І зрештою, ваш асистент має цілковите право подати на вас до суду.
— Він цього ніколи не зробить. Стівен Росе — порядний хлопець. Справжній джентельмен, який добре знається на науковій етиці.
— Однак нам стало відомо, що саме ваш асистент готує проти вас процес. Але це так, між іншим. Ви стверджуєте, що у вашій лабораторії тривають досліди над виявленням у кристалах Істини так званої «Істини прихованої». Це правда?
— Ця проблема в принципі уже вирішена.
— Кілька чисто методологічних питань. Ви ніколи не задумувалися над доцільністю ваших дослідів? Для чого ви розпочали експерименти? Можете відповісти?
— Ні.
— Чи цікавила вас технічна сторона застосування цього винаходу?
— Якщо бути відвертим, то лише завдяки інтуїції ми досягли успіху…
— Зрозуміло. Технічна сторона вас не цікавила.
— Ні.
— Чи можна описати вашу Істину теоретично? Чи цікавила вас громадська думка про неї?
— Нічого певного про це сказати не можу.
— А чи не помітили ви, що ця кристалічна Істина є лише ідеалізованим різновидом якоїсь іншої істини?
— Ні. Але я переконаний, що Істина єдина. Бракує ще трохи часу, щоб довести це остаточно. Безперечно, тоді виникнуть інші проблеми…
— Ось тут ви маєте рацію. І думати про це слід було набагато раніше. Поки що дякуємо. Ще кілька запитань до вас мають представники Служби безпеки.
— Будь ласка.
— Чи не хворів у дитинстві професор на свинку й кір?
— Мені не зовсім зрозуміле запитання. Як пов’язане воно з проблемою Істини?
— Нехай містер Кінг вибачить нас, але це лише формальність. Професор повинен нас зрозуміти. Нічого не вдієш, служба.
— Не хворів. Дитинство мав щасливе.
— А як у вас щодо…
— Якщо вас цікавить сексуальне життя, то тут усе нормально.
— У нас більше немає запитань. Слово ще має голова комісії.
— Вивчивши ваші відповіді, містер Кінг, ми прийшли до таких висновків. Перше: відкриття Істини є випадковим, а це вже само по собі насторожує, тим більше, що первородна субстанція в пробірці невідомого походження. Твердження вашої асистентки, нібито вона випадково загубила пробірку під столом, також не викликає довіри. Агентам Служби безпеки вдалося встановити, що «Міс Метрополія» працює й на інші фірми, рекламуючи марсіанський пісок і пляжі Венери. Отже, говорити про патріотизм міс Френсіс Дісс не доводиться. Друге: як ви самі стверджуєте, ваша Істина не може бути описана. Але ж об’єктивну Істину завжди можна сформалізувати — це минулого тижня довели вчені з Альдеборану. Ось найважливіший аргумент, що заперечує результати ваших дослідів. Якби, скажімо, вам вдалося створити такий собі Синтезатор істин — істин дозованих, істин на всі смаки й уподобання, істин різної вартості, то наша сьогоднішня розмова мала б дещо інший характер. Втім, шанс у вас залишається…