Читать «Третій варіант» онлайн - страница 109

Перед малюнками затримався, принюхуючись. Сумнівів не могло бути: розпочалася пожежа. Вогонь наближався. Бьорк відчував запах паленої гуми й гудрону. «Горить ізоляція». Потрібні йому малюнки були також обрамлені. Він зібрав їх і метнувся до вікна, де на нього очікували «нарти».

Потім кинувся назад, до італійської колекції. Він не ризикнув узяти картини разом, вдатися до того ж способу, що й з Рубенсом. У хол почав просочуватися дим. Будь-якої миті полум’я могло охопити стіну. Бьорк примудрився витягти з рам та згорнути всі шість італійських полотен і перенести їх до купи скарбів, що зростала під вікном. Повертаючись за картиною Делакруа, розбив по капсулі з фарбою у центрі кожної порожньої позолоченої рами.

За один вигляд величезного полотна Делакруа Бьорк на мить зненавидів художника героїчної школи, але потім згадав важелезний гобелен, який йому довелося рятувати під час однієї з попередніх місій, і подумки розсміявся. Зняв важку раму зі стіни, швидко вирізав полотно і розбив на стіні останні дві капсули з фарбами: на Делакруа довелося витратити дві. Тієї ж миті долинули крики й тупіт ніг. Він кинувся назад до відчиненого вікна й заховався, причаївшись за купою скарбів. Дим в анфіладі густішав, і йому ледь вдалося розгледіти дві людські постаті на фоні яскраво освітлених сходів в іншому кінці коридору. Вони в щось тицяли пальцями, махали руками, голосно кричали, та Бьорк не второпав, про що саме. Потім вони побігли в його бік. Раптом язики полум’я шугонули вздовж анфілади. Охоронці відсахнулися і кинулися назад, кличучи на поміч.

Бьорк не гаяв час. Розчахнув вікно, цього разу не турбуючись про шум, і почав навантажувати врятовані скарби на «нарти». Склавши все, перевиснув через підвіконня в антигравітаційний екіпаж і поплив над тьмяним озером подалі від галереї. Він чув одчайдушні зойки, а полум’я вже вихоплювалося з вікон назовні.

Бьорк спробував набрати висоту, проте навантажені «нарти» не піднімалися більш як на сотню футів. Він летів через озеро в північному напрямку, поки не побачив ліворуч портові склади. Покладаючись швидше на запахи, аніж на видимі прикмети, одразу зрізав кут, і спрямував «літак» просто до свого будинку. За десять хвилин, ніким не помічений, приземлився в саду, підняв «нарти» на фут над землею і ввів їх за собою в підвал. На його годиннику було 19.12. Уся операція тривала годину з лишком.

Коли дорогоцінний вантаж, нарешті, опинився у підземеллі, Бьорк розслабився… Випив пива, запалив цигарку. Йому явно бракуватиме пива, котре виробляли в Чікаго 1905 року. Раптом подумалось, чому це в його час ніхто не може зварити саме таке пиво? Перепочивши, повернувся до підвалу, переніс усі скарби до бункера і замурував хідник до нього, опісля заклав під антигравітаційні «нарти» з «інструментом» термітні гранати, щоб уранці знищити все це без жодного сліду.