Читать «Боротьба триває» онлайн - страница 30

І замовк, побачивши, як спохмурнів старий, котрий, очевидно, вірив у правдивість хлопцевих слів.

Повернувшись до своєї «кавалерки», Тржаска не встиг ще помити рук, як задзвонив телефон.

— Привіт! Говорить Грудзінський! — озвався голос у трубці. — Здається мені, що маємо клієнта, який прокрався в квартиру ваших знайомих на Скелястій вулиці. Я сидів у картотеці, бо справді не було жодних цікавих для нас відбитків. Але на клієнта вже натрапили…

— Вітаю! — відповів Тржаска. — : Ви звернули увагу на деталі, характерні для подібного злочину?

— Звичайно! Я шукав хатнього злодія, який при крадіжках відкладає всі речі на лівий бік. І знайшов… Його можна назвати ветераном, і це, признатись, мене дивує. Працював за фахом ще до війни, у повоєнний час заробив кілька років, відсидів і остаточно вгамувався, за нашими даними, порвав зі злочинним світом. Вже багато років живе з дружиною, що працює в кіоску по вулиці Польній. Що його спокусило? Адже, між іншим, він добре забезпечений…

— А може, це хтось інший?

— Може, — погодився поручик. — Проте ми все ж послали машину до будинку Гайди. Варто перевірити, що робив пін після обіду й увечері того дня…

— Його прізвище Гайда?

— Так, а кличку має до біса смішну, Жучок. Гадаю, це все-таки він…

Капітан відклав трубку, та через кілька секунд мусив підняти її знову. Цього разу дзвонив Рогаля. Чекав на Тржаску в управлінні.

Полковник сидів за столом, і ніщо не вказувало на те, що його непокоять якісь невідкладні справи. Кивнув головою, вітаючись із Тржаскою, і зробив жест, що означав: сідай і слухай.

Рогаля без зайвих слів проаналізував події останніх днів. Показав «австралійський лист», докладно змалював перипетії розшуків схованого архіву, проведені попередньо, затримався на телефонній розмові з Свою Томашевською, яка натрапила в Константанові на гарячий слід.

— Я отримав інформацію з Федеративної Республіки Німеччини. — Рогаля затарабанив пальцями по столу. — Звичайно, інформація не дуже докладна і зводиться до загальних відомостей.

Тржаска не перебивав, знав, що шеф передасть йому всі істотні подробиці.

— Отже, по-перше, панове з Гамбурга вислали в Польщу свого агента. Пробуде він у нас тиждень. Від понеділка до понеділка включно. А по-друге… Наш інформатор повідомляє, що агент має завдання вивезти з нашої країни якісь секретні документи. І це все. — Полковник подивився на Тржаску, який слухав мовчки, і пальці його знову затарабанили по столу. — Я не зовсім переконаний, але гадаю, що події, які мали місце в палаці Плятер-Циберка, та дивна історія з «механіком», який наполегливо щось розшукував у фундаменті, а в певній ситуації відважився навіть на вбивство, мають якийсь зв'язок з нашим непроханим гамбурзьким гостем. Вірогідно, що перед виборами в бундестаг західні німці намагатимуться розшукати певні документи, які компрометують їх. Але це тільки гіпотеза.