Читать «Колекція професора Стаха.» онлайн - страница 43

— Як же трапилось, що Семен опинився з вами? — запитав полковник. — І з ким був раніше? Чи, може, тільки-но зайшов до кафе?

Дівчата пам'ятали: Семен уже був трохи напідпитку, бо сидів з якоюсь компанією. Якою — важко сказати: кафе модерне, зал вигинається півколом, а Семенова компанія розташувалась у протилежному кінці — колись там був бар і продавали коктейлі…

— Коли Семен уже сидів з вами, ніхто не підходив до нього? — поцікавився Шульга.

— Ні, але під час танців розмовляв із кимось, — пригадала Зоя. — Звичайні репліки: у вас гарно виходить, мій улюблений танець…

— Стривайте, — нараз радісно вигукнув Роберт. — Здається… Ні, точно, я пригадав… Він казав, що працює поруч, у будинку проектів… Ще казав, — глянув на Клару: як зреагує? — що у них там багато гарних дівчат. Я хотів зауважити: чого тоді до чужих чіпляєшся?

Це вже було немалою будинок проектів — і в ньому працює Семен. Можливо, займається самбо. Навіть відома його зовнішність, вік…

Коло пошуків одразу звузилось, і полковник, відпустивши молодих людей, збуджено заходив по кабінету. Майор гадав, що вони вдвох негайно поїдуть у будинок проектів, та Козюренко вирішив трохи несподівано:

— Доведеться вам поїхати самому, — чи то наказав, чи то попросив. — Порадьтесь із завідувачами кадрів, перегляньте особові справи, фотографії… І підготуйте для впізнання. А я хочу ще раз перевірити коло знайомств професора. Судячи з розповідей, цей Семен нічого не тямить у мистецтві, а пограбував професора кваліфіковано. Знав, які ікони знімати… Може, хтось керував ним…

Лейтенант Пугач виявив у спортивних товариствах тільки двох Семенів, які займалися самбо. Але вони відразу довели своє алібі — один, Семен Новожилов, тринадцятого травня перебував на змаганні у Ворошиловграді, другий, Семен Степанов, увесь день був на роботі. Фотографії цих Семенів показали серед,інших Балабану, а також Зої, Кларі та Робертові — ніхто не опізнав їх.

Другий день Шульга переглядав особові справи в будинку проектів, відбираючи матеріали про всіх Семенів. І не тільки Семенів. Сенею могли звати також Симона, Овсія, Северина, Спиридона, Сильвестра, Софрона. Майор склав собі цілий список таких імен. Жартував, що скоро стане семенознавцем і що Семени снитимуться йому.

Вдивляючись у поспіхом зроблені знімки, майор намагався визначити вдачу того, хто був на фотографії, прикидав, чи збігається його зовнішність з портретом злочинця, який намалювали Балабан, а також Зоя, Клара і Роберт. Нарешті на столі перед ним виріс стос особових справ, і Шульга викликав машину. Переніс теки у «Волгу» і поїхав в управління. Починався найвідповідальніший момент слідства — впізнання злочинця.

Троє молодих людей — Зоя, Клара і Роберт сиділи в кабінеті Козюренка. Шульга показував їм фотографії Семенів. Вони уважно розглядали кожну.

Поки що все йшло гладенько, суперечок між свідками не виникало. Ніхто із зображених на фотографіях не схожий був на того хлопця, з котрим усі троє познайомилися в кафе.