Читать «Україна масонська» онлайн - страница 86

У 1794 р. вiце-адмiрал росiйського вiйськового флоту де Рибас став одним iз основних iнiцiаторiв заснування мiста Одеса. Цим мiстом вiн керував близько трьох рокiв, а потiм (пiсля смертi Катерини Другої) був вiдкликаний до Петербургу. Де Рибас став засновником «невидимої«одеської партiї, яка обстоювала необхiднiсть будiвництва великого мiста та порту в Одеськiй бухтi. Ця партiя добре розумiла, що через Одесу в Європу дуже скоро потягнуться кораблi, завантаженi українським хлiбом, що Одеса стане неймовiрно багатою завдяки хлiбному експорту, який до росiйського «вiдкриття» Чорного моря йшов у Захiдну Європу через Польщу та Балтику. «Хлiбний проект» мав таке саме значення для епохи де Рибаса, як «газовий» для наших сучасникiв. Адже Європа хотiла їсти, i величезнi грошi на хлiбному продажу бажали заробити численнi купцi, переважно французького, iталiйського, нiмецького походження. Вони потяглися в тодi ще «напiвдику» Одесу та користувалися особливим опiкуванням де Рибаса, де Рiшельє, де Ланжерона… Цi купцi, що невдовзi заповнили ложу «Понт Евксинський» (близько 100 осiб – майже всi купцi iноземного походження, якi жили в Одесi), «кували» таємну масонську казну…

За 12 рокiв до заснування Одеси де Рибас вступив до петербурзької масонської органiзацiї «Французька ложа» (хоча, можливо, до цього вiн був масоном у Неаполi, де орден деякий час процвiтав), а невдовзi де Рибас вступив i в петербурзьку ложу «Благодiйнiсть до пелiкана». У Петербурзi наприкiнцi 70-х рокiв XVIII ст. вiн став членом ложi «Капiтулу Фенiкс» (для масонiв вищих рангiв), яка збиралася в умовах найсуворiйшої секретностi та керувала масонською дiяльнiстю в Росiйськiй iмперiї.

Незважаючи на численнi вiйськовi кампанiї, нагороди, авантюри, кар'єрнi злети, де Рибас вважав заснування Одеси основною справою всього свого життя. Планування, органiзацiя та реалiзацiя проекту створення Одеси проходили за пiдтримки його «невидимої команди» адмiнiстраторiв, будiвельникiв, спецiалiстiв, якi, в основному, були масонами.

Одним iз членiв «команди» батькiв-засновникiв став голландський масон Франсуа-Пауль де Воллант (вiдомий бiльше як де Волан). Цiкаво, що де Волан у 1781-1785 рр. брав участь у боях на боцi американських штатiв проти англiйської армiї i вiдзначився у битвi при Йорктаунi. Десь поряд за свободу США бився i французький масон де Ланжерон, який також вiдзначився в битвi при Йорктаунi. У 1787 р. де Волан раптово переходить на росiйську службу i зараховується офiцером у Балтiйську ескадру адмiрала та масона Грейга. У 1789 р. де Волан опиняється в росiйськiй армiї, яка воює в Молдавiї, бере участь у штурмi Iзмаїлу, розробляє план будiвництва нового мiста на Чорному морi – Миколаєва. З 1792 р. де Волан стає головним вiйськовим iнженером при ставцi Пiвденної армiї Суворова.