Читать «Україна масонська» онлайн - страница 83

В Острозi, в союзi лож «Цiлковитої таємницi» працювала польська символiчна ложа «Добродiйного поляка» (Майстер Стiльця Калiкст Перетяткевич). Вiдома також польська ложа «Iстинного Патрiотизму» в Тульчинi. У 1815-1821 рр. iснували двi польськi ложi в Чудновi на Житомирщинi, ложа у Вiнницi та ложа в Рiвному.

Iмперська влада, заграючи з польським масонством, намагалася не лише повнiстю контролювати, а й послабити стан польських масонських лож. Проектом 1816 р. передбачалося обмеження прав автономних i символiчних польських лож, повне пiдпорядкування їх владi Великого Майстра польського Великого Сходу i масонської «Верховної Ради» з семи майстрiв, лояльних росiйськiй владi. Цей проект, хоч i не заперечувався Великим Майстром польського Великого Сходу С. Потоцьким, але викликав серйознi розбрати та зiткнення в середовищi польських масонiв.

У 1818-1819 рр. загострився конфлiкт мiж польськими та росiйськими масонами через вплив на литовських масонiв. Союз лож «Астрея» запропонував литовським масонам пiдкоритися Союзу на вигiдних умовах iз збереженням автономiї. Проте Вiленська (Литовська) Провiнцiйна масонська ложа, що i у XVIII ст., i у 1807-1813 рр. була пiдпорядкована польському Великому Сходу, не хотiла визнавати «росiйського пiдпорядкування». У березнi 1819 р. Вiленська Провiнцiйна ложа урочисто об'єдналася з польським Великим Сходом. Це вже був вiдкритий виклик iмперськiй централiзацiї, i у Петербурзi зрозумiли, що польськi масони нiколи не стануть опорою Росiйської iмперiї. Таку думку пiдтвердили i вiдомостi про формування поляками особливого таємного Нацiонального масонства – «Wolnomularstwo Narodowe» i парамасонського польського «Патрiотичного товариства.

Масонська легенда про вбивство головного архiтектора Хiрама – будiвника Єрусалимського Соломонова Храму трьома заздрiсними пiдмайстрами-зрадниками iнтерпретувалася польськими масонами як «убивство» Батькiвщини-Польщi. Троє вбивць Хiрама алегорично символiзували три держави, що роздiлили Рiч Посполиту: Прусiю, Австрiйську та Росiйську iмперiї. А дивовижне воскресiння Хiрама було символом майбутнього воскресiння Польщi. Бiльшiсть польських масонiв i членiв таємних органiзацiй сповiдувала конституцiйнi та визвольнi iдеї, мала на метi вiдродження Речi Посполитої у межах до 1772 р. Активiзацiя змовникiв i таємних товариств серед польської громадськостi призвела до появи указу вiд 25 вересня 1821 р., який заборонив дiяльнiсть польських масонських лож i лiквiдував структуру польського Великого Сходу.

Дуже складно iдентифiкувати дiяльнiсть парамасонських таємних органiзацiй, якi почали виникати у Росiйськiй iмперiї пiсля перемоги росiйської армiї над Наполеоном. В Українi таких товариств було бiльше десяти, але слiд звернути увагу на товариства, якi за своєю структурою й iдеологiєю найближче стояли до масонського ордена. У 1818 р. дрiбнопомiснi дворяни з села Решетилiвка – масони брати Борисови- створили парамасонську ложу «Товариство першої згоди», яку потiм перейменували на «Товариство друзiв природи» (типова масонська назва). Незабаром, у 1823 р., брати Борисови (з офiцерiв росiйськiй армiї) створили таємне «Товариство об'єднаних слов'ян», яке дiяло на Волинi. Генерали М. Орлов i М. Дмитрiєв-Мамонов створюють «Союз росiйських лицарiв», сподiваючись воскресити орден тамплiєрiв. Вони стверджували, що секрети були принесенi на Русь трьома тамплiєрами (один грек i два росiяни), яких Жак Моле примусив поклястися перенести їх в землi, вiльнi вiд iга папства». Членом «Союзу» був i керiвник масонської ложi у Полтавi М. Новиков.