Читать «Восьме коло пекла» онлайн - страница 9

— Схоже на це. Хіба що…

— Що?

— Що всі сліди того переживання зникли. Зникли зовсім. Розумієш?

— Отже, я нічого не дізнаюсь?

— Нічого…

Він задумливо дивився на чорну гладінь води.

ЛЮДИНА НІЗВІДКИ

— Не згодна з тобою! Стан, у якому перебуває ця людина, не схожий на психоз. Характер кривої “альфа-37” анітрохи не свідчить про дементуальне зміщення пункту рівноваги.

Кама підвела голову, схилену над графіками, й відкинула рукою пасмо ясно-рудого волосся, що спадало на чоло. Психіатр Ром Балич, який сидів навпроти, з погордою стенув плечима.

— А все-таки в його поведінці наявні всі ознаки галюцинаційного комплексу. Це, безперечно, парамнезія.

— Інакше не можна й витлумачити… Але це, на мою думку, надто рідкісний випадок. Не пам’ятаю, щоб я коли-небудь чула про щось подібне. Ніяких функціональних аномалій у ретикулярній системі, Крива Петрової абсолютно правильна. Кращої годі й бажати.

Концептолог Гарда підвівся з крісла й підійшов до столу. Якийсь час розглядав плівку, аж поки знайшов те, чого шукав.

— Рефлекс Сімонса-Каліського теж нормальний, — кивнув він на плівку. — Ну, а як пройшли тестові випробування?

— У принципі задовільно. Правда, показник інтелекту трохи нижчий за середній, але це ще ні про що не свідчить. Зв’язки правильні. “Свіжа пам’ять”, можна сказати, виняткова. Я не виявила ніяких порушень.

— Кама ладна твердити, ніби цей суб’єкт — зразок психічного здоров’я, — жахнувся Балич. — Хіба можна говорити про виняткову пам’ять людини, що навіть не пам’ятає, хто вона?

Гарні Камині брови сердито вигнулись.

— Я зараз кажу про наслідки тестів, — холодно відповіла дівчина — Не бачу суперечності. “Свіжа пам’ять” справді може бути чудова, бо ж амнезія має регресивний характер.

— Отже, гадаєш ти, він утратив пам’ять внаслідок нервового зворушення, що до нього спричинилося падіння метеорита? — примирливо запитав Гарда. — Ніяких слідів механічного чи термічного ураження не виявлено…

— Я радше схильна думати про психічне зворушення.

— Отже, Кама вважає, що пацієнт — цілком нормальна людина, яка втратила пам’ять, — промовив Балич. — Парамнезію в такій формі, як у даному випадку, не можна вважати наслідком шоку. Чи може психічно нормальний чоловік вірити, що він — середньовічний чернець? Таж він не здатен критично оцінювати факти. У системі його пам’яті закріпилися стереотипи, котрі є згустком хворобливих галюцинацій, архаїчних відомостей і деформованих фрагментів дійсності. Мені здається, ці ознаки свідчать про парафренію. Окрім того, страх… Адже він безустанно чогось боїться!

— Еге ж! — підхопила Кама. — Страх може мати неврозний характер. Ром обстежив хворого лише раз, я ж спостерігаю за ним уже четвертий день. Це, безперечно, суб’єкт з психопатичними нахилами, крім того, він поводиться так, ніби його галюцинації — реальність. Інших патологічних ознак не виявлено. Я намагалась застосувати терапію у двох напрямках. Наслідків ніяких. Депресивна реакція, наче в нормальної людини. Запевняю тебе, Роме, — це не шизофренія.