Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 60

Ці перші квіти — весняні усмішки рідної землі — користуються величезним попитом, їх безжалісно виривають. У зв'язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли. Підсніжник потребує охорони, занесений до Червоної книги України.

Плавун благовидний

(Lycopodium clavatum L.)

Родина плаунові (Lycopodiaceae)

Багаторічна вічнозелена рослина з довгим повзучим вилчасто-розгалуженим стеблом, від якого відходять невисокі висхідні вилчасто-розгалужені пагони. Стебло і пагони густо вкриті дрібними вузькими темно-зеленими листками. На верхівці окремих пагонів на майже безлистих ніжках, розвивається 3–5 стробілів. Листки, з яких складаються стробіли, називаються спороносними: біля їх основи розвиваються спорангії із спорами. Спори дуже дрібні, блідо-жовтого кольору. Спороносить рослина у серпні — вересні.

Росте у тінистих вологих хвойних і мішаних лісах у лісових і лісостепових районах. Кількість його поступово зменшується у зв'язку із змінами екологічних умов, а також через недбайливе збирання. Потребує бережливого використання.

Назва роду в перекладі з латинської мови означає "вовконіг". Українська назва походить від слова “пливун” (гнучке сланке довге стебло рослини ніби пливе по землі).

Плющ звичайний

(Hedera helix L.)

Родина аралієві (Araliaceae)

Вічнозелений виткий кущ, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до сторонніх предметів (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає ЗО м у висоту. Листки має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних пагонах — серцевидні, 3-5-кутні або 3-5-лопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, ромбічнояйцевидні. Квітки жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягода, спочатку зелена, потім чорна. Цвіте у вересні — жовтні.

Росте в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низині та передгір'ї.

В медицині використовують листки плюща, у яких містяться глюкозиди сапонін і гедерин, а також інозит, каротин, мурашина і яблучна кислоти, в стеблах — камедь.

Листки застосовують при хронічних катарах слизових оболонок, туберкульозі, рахіті та при інших захворюваннях. У свіжому вигляді їх використовують як зовнішній засіб при опіках, для перев'язки гнійних ран.

Подорожник великий

(Plantago major L.)

Родина подорожникові (Plantaginaceae)

Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі стародавньої Греції і Риму, а в середні віки — персидські та арабські медики. Цінувалася вона і в Київській Русі.

До XIV ст. подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати рослину "слідами білої людини".

Подорожник великий — багаторічна трав'яниста рослина Ли

Листки містять індикановий глікозид аукубін, гіркі й дубильні речовини, каротин, вітамін С (20,7-42,2 мг%), незначну кількість невивчених алкалоїдів і вітаміну К, флавоноїди (0,01-0,02 %), маніт, сорбіт (1,5 %), лимонну та олеанолеву кислоти. В насінні є слиз (до 44 %), жирна олія (близько 20 %) і вуглевод плантеоза (0,16-0,17 %).