Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 58

Ярослав Гладун

Трава містить ефірну олію (0,089-0,3 %), до складу якої входить б-туйон (до 49 %), в-камфора, борнеол, пінен, в-туйон, туйол; суцвіття — флавоноїди (лютеолін та кварцетин), дубильні і гіркі речовини.

Настій суцвіть використовують проти круглих глистів та при деяких кишкових захворюваннях. Встановлена жовчогінна і фітонцидна дія пижмо, завдяки чому воно ефективне при лікуванні лямбліозу, холециститу та гепатиту. Настій із суцвіть збільшує силу скорочень серцевого м'яза, сповільнює ритм серця. Надземна частина рослини має також інсектицидні властивості.

Слід пам'ятати, що пижмо отруйне, і застосовувати його треба обережно. Листки пижмо звичайного використовують як пряно-ароматичну домішку в кулінарії, кондитерському і лікеро-горілчаному виробництві.

Лікарською сировиною є квіткові кошики. В гомеопатії використовується й ефірна олія.

Пижмо — живий компас природи: листки цієї рослини розміщуються в меридіанній площині, тобто з півночі на південь. Розмножують вегетативно (поділом кореневища і куща) та насінням.

Кущі або відрізки кореневища висаджують на відстані 35–40 см один від одного, а насіння без стратифікації висівають на глибину 1–1,5 см з міжряддями 35–40 см. Весняні посіви (квітень) дають сходи у травні. В перший рік життя рослини утворюють розетку листків діаметром до 40 см. Починаючи з другого року, всі особини регулярно цвітуть і плодоносять. Цвіте у червні — липні. Масове достигання плодів — у вересні. Дає багатий самосів.

Догляд за посівами, особливо в перший рік життя, полягає в прополюванні та розпушенні грунту. Якщо міжряддя густі, восени їх можна прорідити.

Суцвіття заготовляють під час цвітіння (червень — серпень), для чого окремі кошики обривають руками чи зрізують ножами або серпами. Сушать на горищі під залізним дахом або під навісами з доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері чи мішковині.

Підлісник європейський

(Sanicula europaea L.)

Родина зонтичні (Umbelliferae)

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20–50 см. Прикореневі листки пальчасто-роздільні, з трьома-п'ятьма оберненояйцевидними дво — тринадрізаними пилчастими частками. Обгортка з ланцетних, зубчастих або перистороздільних листочків. Пелюстки блідо-рожеві. Цвіте в червні — липні.

Росте в тінистих букових та хвойних лісах на родючих грунтах, найчастіше поодинокими екземплярами.

В медицині використовується трава (Sanicula herba), що містить сапонін, дубильні й гіркі речовини, ефірну олію, вітамін С, бактерицидні речовини.

В народній медицині підлісник застосовується при кровотечах легенів; листки у вигляді настою — при кашлі, подрібнені листочки вживають як ранозаживляючий засіб, у вигляді присипки — при фурункульозі. Відвар ще вживають при катарах шлунка й кишок.

Пізньоцвіт осінній

(Colchicum autumnale L.)

Родина лілійні (Liliaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина. Підземна частина — бульбоцибулина, від якої восени розвиваються блідо-рожеві квітки, весною з'являються зелені широколанцетні листки і плоди. Бульбоцибулина дворічна, сидить досить глибоко в грунті. Квітки великі (1–3), рожево-лілові, рідко білі. Плід — коробочка. Цвіте у вересні — жовтні. Вся рослина отруйна.