Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 59

Ярослав Гладун

Росте на вологих луках в низині, передгір'ї та гірській частині невеличкими заростями по кілька гектарів. Природні зарості пізньоцвіту взято під охорону в межах всього ареалу, їх використовують як насінники.

З лікувальною метою використовують насіння (Semen colchici), бульбоцибулини (Tuber colchici). Насіння містить сильно отруйний алкалоїд колхіцин, жир, цукор, смолу і дубильні речовини. Квітки містять 0,4–1,8 % колхіцину й апігенін. В бульбоцибулинах міститься від 0,08-0,2 % колхіцину.

Пізньоцвіт раніше вживався проти ревматизму, подагри, невралгії. Інтерес до цієї рослини підвищився з того часу, як доведено порушуючу і затримуючу дію колхіцину на поділ клітинного ядра. Цією властивістю скористались лікарі для затримування росту пухлинних клітин при лікуванні раку шкіри. Лікування проводять під суворим наглядом лікаря.

Насіння збирають в період його повної стиглості, в червні — липні, розсипають тонким шаром на полотні й сушать у теплому темному місці. Бульбоцибулини збирають перед самим цвітінням, приблизно в кінці серпня. Очищають їх від коренів та залишків листкових піхв і використовують свіжими або висушеними.

Півники болотні

(Iris pseudacorus L.)

Родина півникові (Iridaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина 60-150 см заввишки, з товстим, коротким, розгалуженим кореневищем. Стебло прямостояче, округле, трохи стиснуте, облистнене. Листки чергові, мечовидні, сірувато-зелені, по краю перетинчасті, нижні — такої самої довжини, як стебло. Квітки великі, правильні, жовті, з простою 6-роздільною віночковидною оцвітиною. Тичинок 3, маточка 1 з коротким 3-роздільним стовпчиком, з пелюстковидними 2-лопатевими частками, що прикривають тичинки. Плід — багатонасінна коробочка. Цвіте в червні — липні.

Росте на болотах, по берегах річок, ставків, озер, у вільшняках.

Препарати з кореневищ застосовують у медицині як відхаркувальний та заспокійливий засіб. Ароматичні ефірні масла з кореневищ, широко використовують у парфюмерній промисловості.

Кореневища збирають восени або рано навесні, їх викопують лопатою, промивають у холодній воді, обрізають рештки надземних частин і корені. Сушать на горищі або під наметом. Рослина дуже декоративна завдяки великим гарним квіткам.

Підсніжник звичайний

(Galanthus nivalis L.)

Родина амарилісові (Amaryllidaceae)

Багаторічна цибулинна рослина. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочно-квітковий" (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Підсніжник звичайний зростає у листяних лісах і чагарниках в Карпатах та західних лісостепових районах.

Підсніжник — символ надії. Згідно з однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника — провісника весни.

Ранньою весною місцями в лісах утворює на грунті чудовий білий мереживний килим. Цвіте у березні — квітні. Дуже цінна декоративна рослина. Цибулини отруйні.