Читать «Химерне місто Дрободан» онлайн - страница 78

Перша фігура, блимаючи очима (в них, здається, не виникало жодних проблем із візуальним сприйняттям моєї особи):

— Ха-ха, цей безтямний пручається наче?Ой, пробі, тримайте, бо зараз заплачу!

Друга фігура, копаючи ногою тіло Портфеллера:

— Він хоче, либонь, опиратись Системі?Це — злий журналіст, але ж це не проблема!В нас методи є їх знешкодити притьмом.

Третя фігура, свердлячи мене очима:

— Їх нищити треба маленькими дітьми!Їх треба стріляти, палити, топити,Аби не казали, що правду не вбити!

Друга фігура із непристойними риторичними жестами:

— Цю правду собі хай застромлять до дупи!Ми — ті, хто тримає весь всесвіт докупи.

Третя фігура, здіймаючи руки у жесті священнодійства:

— Ми можемо все. Ми тримаємо небо,Задовольняючи власні потреби.Без нас вони всі вже давно б показились,З дурними ідеями денно носились.

Друга фігура, руки в боки:

— Ми — влада реальна, бо ми — деміурги,Державного фарсу творці й драматурги.

Перша фігура, піднімаючи вказівний палець:

— За нами єдине, що здатне творити -Фінанси — релігія й бог для еліти.

Друга фігура, наближаючись до мене, продемонструвала гострі пазурі:

— Ну що, час настав вже, мабуть, для розправиНад цими ненормальним. Ми маємо правоСебе захистити, свої інтереси,Від оприлюднення в дідьковій пресі!

Так ось вони які, сумнозвісні Архи! Протягом цього божественного полілогу, я намагався вивільнитися з обіймів сили, що стримувала мою мобільність. Нічого не вийшло!

— Ну чого ви причепилися! — нарешті зміг я вимовити, — Як я можу зашкодити Системі?

Перша фігура відповіла:

— Хіба не редактор ти ниций газети,Що часто друкує плітки і памфлети?Хіба не псуєш імідж наш бездоганний,Оповідаючи правду — поки що — безкарно?

— Я? Який же з мене редактор? Я лише другий тиждень працюю, щоб ви знали! — обурився я, і раптом зметикував — це ж вони так реагують на акредитацію, яку мені підступно підсунув пан Оліфаг!

Друга фігура злісно замружилася:

— Так ось воно що, нас обдурено знову!Та ми помстимося жорстоко за змову!

Тут би мені й звіздець, та втрутилася перша фігура:

— Тепер його вбити? Та, мабуть, паскуда,Для інших повчальної дії не буде.Ось станеш редактором сам, тобі точноМи завітаємо посеред ночі,І буде твоя передчасна кончина -Колегам для остраху добра причина!

Тепер три фігури злилися в одну, що за якусь мить надбала подібності до триголового дракона з палаючими очами. Цей тьмяно-димчастий дракончик видав страшний рик, від чого здригнулися стіни лазні, зробив коло пошани по приміщенню і, зрештою, зник, пірнувши назад до тіла держиморди. Сумно лежав попід стіночкою Портфеллер, навіть не усвідомлюючи, мабуть, що сталося: він же був тільки медіумом для цих потворних злих духів. А що я? Все добре, тільки для кар’єрного росту всі дороги мені перекриті, якщо іще хочеться трохи пожити… Тьху, набрався в тих Архів. Ну і як же ж тепер…