Читать «Вінні-Пух» онлайн - страница 23

— Звичайно, Іа! І я дарую тобі повітряну кульку!

— Повітряну кульку? — перепитав Іа-Іа.— Ти сказав — повітряну кульку? Це такі великі, гарні, яскраві, що їх надувають? Ех, танкиспіванки, гіп-гоп, тра-ля-ля!

— Саме так, саме так... Тільки, розумієш... мені дуже шкода... розумієш, Іа... коли я біг, щоб чимшвидше принести тобі кульку, я впав.

— Ой-ой-ой! Біднесенький мій! Мабуть, ти таки дуже поспішав. Гадаю, ти не забився, маленький Пацику?

— Ні, але кулька... Ох, Іа... вона зовсім луснула.

Запала довга-предовга мовчанка.

— Моя кулька? — нарешті спитав Іа-Іа.

Паць кивнув.

— Мій деньнародженнєвий дарунок?

— Так, Іа,— сказав Паць, підшморгуючи носом.— Ось він... Щиро вітаю тебе з днем народження.

І він подав Іа маленький гумовий квачик.

— Оце воно? — спитав Іа трохи здивовано.

Паць кивнув.

— Мій подарунок?

Паць кивнув іще раз.

— Повітряна кулька?

— Так.

— Спасибі тобі, Пацику,— сказав Іа-Іа.— Пробач, будь ласка... але я хочу спитати, якого кольору була кулька, коли... коли вона була кулькою?

— Червона.

— Я так і знав! Червона!.. — проказав собі під ніс Іа-Іа.— Мій улюблений колір... А яка завбільшки вона була?

— Майже така, як я.

— Я так і знав!.. Завбільшки з Паця!.. — сумно пробурмотів Іа-Іа.— Мій улюблений розмір!.. Он воно як: куди не кинь, всюди клин.

Паць почував себе дуже нещасним і просто не знав, як йому бути. Він лише раз по раз розкривав рота, заміряючись щось сказати, та тут-таки вирішував, що саме цього казати й не слід.

І раптом, на його щастя, з того боку струмка долинули вигуки. То прийшов Пух.

— Зичу тобі багато-багато щастя! — кричав Пух, певне, забувши, що він уже це говорив.

— Спасибі, Пуше, мені вже пощастило,— понуро відповів Іа-Іа.

— Я приніс тобі подаруночок! — радісно вигукнув Пух.

— У мене вже є подаруночок,— відповів Іа.

Пух тим часом перебрів струмок і підійшов до Іа. Паць сидів віддалік, похиливши голову на лапки, і тихенько шморгав носом.

— Ось він,— сказав Пух.— Це — Дуже Корисний Горщик. А на ньому, знаєш, що написано? "Вітаю тебе з днем народження! Бажаю щастя. Твій Пух". Он скільки всього там написано. І в нього можна класти що захочеш.

Глянувши на горщика, Іа-Іа страшенно розхвилювався:

— Оце те, що треба! — вигукнув він.— Слово честі, моя кулька якраз увійде в цей горщик!

— Та ні, Іа,— зупинив його Пух.— Повітряні кульки не можуть уміщатися в горщику. Вони дуже великі. З ними треба не так, а отак: візьми кульку за мотузок...

— То інші кульки не входять, а моя увійде! Ще й як! — гордо сказав Іа.— Дивися, Пацику!

Паць сумовито озирнувся, а Іа-Іа схопив колишню кульку зубами й обережно поклав її у горщик, далі витяг її і поклав на землю, а далі знову взяв її зубами і обережно поклав у горщик.

— Вийшло! — закричав Пух.— Тобто увійшла!

— Увійшла! — закричав Паць.— І вийшла!

— Чудово виходить! — закричав Іа-Іа.— Просто краса!

— Я дуже щасливий,— сказав радісно Пух,— що здогадався подарувати тобі Корисний Горщик, у який можна класти найусілякіші речі.

— А я дуже щасливий,— сказав радісно Паць,— що здогадався подарувати тобі Річ, яку можна класти у цей Корисний Горщик!