Читать «І не лишилось жодного» онлайн - страница 35

Емілі Брент випросталася:

– Я? Я не мала причин дорікати собі.

Віра сказала:

– Але якщо її призвела до цього ваша… суворість?

Емілі Брент відрубала:

– Її власний вчинок, її власний гріх – ось що призвело до цього. Якби вона поводилася, як порядна скромна молода жінка, нічого б такого не сталося.

Вона повернулася обличчям до Віри. У її очах не було ні докорів сумління, ні тривожності. Вони були суворі та самовдоволені. Емілі Брент сиділа на вершині Солдатського острова, упакована у свою броню доброчесності.

Стара діва похилого віку вже не була для Віри трохи смішною.

Раптом вона стала жахливою.

ІІ

Лікар Армстронґ іще раз вийшов із їдальні на терасу.

Суддя сидів у кріслі, безтурботно дивлячись на море. Ломбард і Блор відійшли ліворуч, курили, але не розмовляли.

Як і раніше, лікар на мить завагався. Він зупинив погляд на судді Ворґрейві. Він хотів із кимось порадитися. Він усвідомлював, що в судді проникливе логічне мислення. Та все ж вагався. Суддя Ворґрейв міг добре мислити, але він був старшим чоловіком. За цих обставин Армстронґ відчував, що йому потрібна енергійна людина.

Він зробив свій вибір.

– Ломбарде, я можу хвильку поговорити з вами?

Філіп стрепенувся.

– Звісно.

Двоє чоловіків зійшли з тераси. Вони спустилися схилом до води. Відійшовши дуже далеко, щоб їх не чули, Армстронґ сказав:

– Мені потрібно порадитися.

Ломбард звів брови. Він сказав:

– Мій любий друже, я нічого не тямлю в медицині.

– Ні, ні, я маю на увазі загальну ситуацію.

– А, тоді інша справа.

Армстронґ сказав:

– Чесно, що ви думаєте про всю цю історію?

Ломбард хвильку подумав. Тоді сказав:

– Змушує порозмислити, еге ж?

– Які ваші припущення щодо тієї жінки? Підтримуєте версію Блора?

Філіп випустив дим у повітря.

– Цілком прийнятна, якщо подумати.

– Точно.

Армстронґ заговорив із полегшенням. Філіп Ломбард не був дурнем.

Ломбард продовжував:

– Тобто, допустимо можливість того, що містеру й місіс Роджерс успішно зійшло з рук убивство у свій час. І я не розумію, чому б і ні. Що саме, на вашу думку, вони вчинили? Отруїли стару леді?

Армстронґ повільно казав:

– Могло бути простіше. Я запитував Роджерса сьогодні вранці, на що хворіла та міс Брейді. Його відповідь була інформативна. Немає потреби вдаватися в медичні деталі, але за певних форм серцевих проблем використовують амілнітрит. Коли стається напад, розбивають ампулу амілнітриту й дають хворому вдихати. Якщо ж амілнітрит не дати, наслідки швидко можуть бути фатальні.

Філіп Ломбард сказав задумливо:

– Як усе просто. Надто спокусливо.

Лікар кивнув.

– Так, нічого особливого не потрібно робити. Не треба діставати і використовувати миш’як, нічого такого… просто нічого не робиш! І Роджерс схопився вночі по лікаря, бо вони обоє були впевнені, що ніхто не зможе дізнатися.

– Та навіть якби хтось і дізнався, ніщо не могло би свідчити проти них, – додав Філіп Ломбард.

Раптом він спохмурнів:

– Звісно, це багато чого пояснює.

Армстронґ здивовано глянув на нього:

– Даруйте?

Ломбард мовив:

– Я маю на увазі, це пояснює суть Солдатського острова. Є злочини, у яких неможливо викрити злочинців. Наприклад, Роджерси. Інший приклад – старий Ворґрейв, який вчинив убивство строго в межах закону.