Читать «Гелтер Скелтер» онлайн - страница 173
Олександр Завара
Хтось назвав би це спадковістю, інші – безумством, що розквітло на ґрунті відчаю. Так, його жорстоко пригнічували болючі спогади про цькування й презирство з боку оточуючих, але юнак відчував, як у ньому потроху проростає прагнення позбавитися фізичних і моральних знущань. Це відчуття міцнішало, поки не стало головним, тим, що визначало його особистість, і одного дня Максим Онопрієнко вирішив, що настав час розпочати власну «гру в піжмурки».
Крокуючи у майже суцільній темряві й відчуваючи під ногами розм’яклий після спекотного дня асфальт, хлопець міркував про те, яку велетенську силу має людська цікавість. І як часто ця сила виявляється згубною, адже, ставлячи питання, людина в більшості випадків не має найменшої уяви, куди її можуть завести отримані відповіді.
Саме так сталося з Остапом Сікорським. Допитливий розум і своєрідні вподобання зрештою затягли бідолаху до пастки. Макс напевне знав: сусід по кімнаті неодмінно скористається посиланням, що він залишив у закладках браузера на його ноутбуці. А наштовхнувшись на легенду, неодмінно зацікавиться, проковтне принаду і спробує втілити те, що само собою випливало з тексту, у реальність.
Легенди для того сайту Макс періодично розміщував на обраному ресурсі протягом останнього року. Так, сайт виглядав цілком аматорським, щоб чекати винагороди за цю працю, але він і не розраховував на неї. Тут накопичувалась інформація про книжки, кінострічки й серіали, якими захоплювалися поціновувачі всього темного й гнітючого, і Макс прикидався одним із них.
Легенда про Панночку, що мала покласти початок усьому, була написана навдивовижу швидко. Хлопець навіть завагався – надто вже все просто, надто схоже на гоголівський оригінал – та згодом вирішив, що це тільки на краще. Остап мав одразу помітити паралелі, тож вони повинні бути досить очевидними.
У той пам’ятний вечір усе склалося якнайкраще. Їхня компанія швидко позбавилася здорового глузду й занурилася в розвагу, що здалася більшості з них досить оригінальною. І хоча Макс почувався трохи незручно серед майбутніх жертв, згодом він усе ж таки упевнився у дієвості свого задуму, і цьому сприяли дві події.
Перша виявилася нечуваним збігом: Сергій Знайда дійсно виграв омріяний «MacBook» у якійсь дурнуватій акції. Це своєю чергою допомогло затягти учасників ритуалу в болото сумлінь та здогадів. А по-друге, під час вечірки сталася брудна історія з Кариною. Це було справжнє зло, і воно мало бути покаране.
Того вечора, коли вони зібралися втрьох у кімнаті Макса й Остапа, він уже мав значну кількість пігулок транквілізатора, який завбачливо купував нібито для себе. Макс добре знав, що Андрія, сусіда Знайди, зараз немає в їхній кімнаті, тож треба було не гаяти часу й скористатися нагодою. Впевнений, що препарат спрацює, він додав з десяток пігулок у пиво, що пили обидва хлопці.