Читать «Війни Міллігана» онлайн - страница 137
Дэниел Киз
— …Я вважаю, що час припинити застосування для Міллігана програми, призначеної для розумово відсталих пацієнтів — здебільшого, шизофреніків. Пацієнт має нормальні розумові здібності …і я вважаю контртерапевтичним надалі утримувати його в рамках цієї програми.
Ренді Дана розумів, що Департамент психічного здоров’я намагається надалі утримувати Біллі, захищаючи його від можливого арешту з боку відділу УДЗ, але перебування Біллі в психіатричних лікарнях зрештою мало відрізняється від того, що чекає на нього у системі в’язничного покарання. Він вимагав, щоб вони послабили обмеження й дозволили йому реабілітуватись у суспільстві — наприклад, отримати освіту. Будь-що, аби тільки він зміг залишати лікарню.
Незважаючи на протести преси і прокурора, 21 березня 1986 року, після кількох тижнів зволікань з виконанням рішення судді Мартіна, терапевтична команда нарешті дозволила Міллігану виходити за межі лікарні, якщо він знайде роботу і буде під наглядом.
Ренді Дана знов узяв його на неповний робочий день.
Пізніше йому також дозволили іноді їздити у Ланкастер, Огайо, та працювати на будівництві під керівництвом свояка, який і мав привозити Біллі назад у лікарню о 22:00. Скоро персоналу стало відомо, що Біллі їздить на роботу та назад сам — на червоному пікапі «Мазда», що належав його новому вітчимові, — і йому заборонили паркувати машину на стоянці клініки.
(3)
Персонал не усвідомлював, що Біллі давно вже не просто попихач у бюро Ренді Дани. Так було лише спочатку — Біллі отримував шість доларів на годину за те, що розносив посилки чи паркував авто. Але він постійно добивався того, щоб Дана дозволив йому стати слідчим.
— Так, я вірю, що ти вже краще ладнаєш з собою, Біллі, і я знаю, як тобі подобається працювати з іншими слідчими, але тільки подумай, до яких негараздів це може призвести!
— Ренді, дай мені шанс. Мені справді дуже хочеться бути слідчим. Дозволь мені допомогти.
— Можеш уявити, як ти свідчитимеш у суді? Ти тільки подумай, що зробить з тобою прокурор, якщо викликати тебе свідком?
Дана ніяк не міг на це погодитися. Однак у бюро всі дуже приязно ставилися до Біллі, і він почав багато часу проводити зі слідчими, які теж вподобали його товариство. Дана вирішив скористатися художніми талантами Біллі та попросив його робити малюнки місць злочину — таким чином він міг допомагати слідчим.
Дана надто пізно дізнався, що Біллі вихваляється й розповідає всім, що його призначили помічником одного зі слідчих у справі вбивці Раттлера.
У цій справі сумніви викликав шлях утечі Вільяма Раттлера після того, як він, імовірно, вбив поліцейського. Біллі переконав одного з інтернів-юристів — колишнього військового пілота — винайняти літак і зробити повітряну зйомку можливого шляху втечі. Вбивство сталося на перехресті шосе І-70 та І-71, після чого вбивця з’їхав з шосе та проїхав містом. Біллі хотів подивитися на цей шлях з повітря і зафіксувати його на плівку. Він підготував відеокамери, потім зустрівся з пілотом в аеропорту. Разом вони полетіли над центром Колумбуса, а Біллі знімав дороги з повітря.