Читать «Де немає Бога» онлайн - страница 203

Хлопець почав пітніти. Голову огорнуло жаром, краплини поту збігали між лопатками до попереку, під пахвами аж хлюпало. Коли підійшла його черга, Артемова сорочка змокріла так, що її можна було викручувати.

Біля роликового конвеєра, яким багаж подавали до сканера, пасажирів зустрічали дві працівниці аеропорту. Перша — у білосніжній блузці та темно-синій жилетці — допомагала пасажирам, інша — в сіро-зеленій уніформі служби безпеки — трималася осторонь і спостерігала. Артем скинув сумку з плеча й автоматично поставив на конвеєр.

— English? Russian? — запитала Біла Блузка.

— Російською, — відповів хлопець.

— Лептоп? — Працівниця показала пальцем на сумку.

— Ні.

Біла Блузка подала йому пластмасовий піддон для одягу.

— Зніміть, будь ласка, куртку.

Артем скинув вітрівку. Тієї самої миті працівниця в уніформі ступила крок уперед.

— Ви нормально почуваєтесь?

Хлопець простежив за її поглядом, опустив голову та почервонів. Його синьо-коричнева в клітинку сорочка посіріла від поту. Думки перелякано застрибали в голові, свідомість миттю вималювала в уяві картинку, як його ведуть геть зі скрученими за спиною руками, та найгірше — він не вигадав нічого кращого за бовкнути:

— Пробачте?

Сіра Уніформа підступила ще на крок. Артем помітив зброю в неї на поясі й запанікував ще більше. Жар пропікав щоки, гул у вухах відтискав решту звуків на другий план. Хлопець кинув погляд на Білу Блузку, немовби чекаючи на її допомогу, на секунду затримав погляд на перегородці з мутнуватого пластику, що розділяла багажні сканери, а потім відвернувся, наче боячись, що побачить у відображенні, як із його щік валить дим.

Треба було щось говорити, проте слів не було.

— Це ваша сумка? — запитала Сіра Уніформа.

Артем кивнув.

— Ви нервуєте.

Жінка не зводила з нього погляду. І тут хтось ніби клацнув перемикачем у голові й думки стали на місце — він не вчинив нічого протизаконного, ніхто нічого йому не зробить, — і відразу потому прийшло розуміння, як діяти далі. Хлопець розтягнув губи у збентеженій усмішці:

— Страшенно боюся літати.