Читать «І день як вимір нашого життя» онлайн - страница 5

«Карпатська ніч по-справжньому весняна…»

Карпатська ніч по-справжньому весняна… Щось за вікном шепоче потічок. Між темних схилів жовті каравани Пливуть у даль численних зірочок. Тут справжнє все, яскраве, чисте, миле. В бруньках духмяних вже кипить життя… І світ здається мирним, світлим, щирим, І розпинають душу почуття.

«Весна немов на гойдалці…»

Весна немов на гойдалці Літа туди-сюди. То нас теплом порадує, То знову холоди. То сонцем в очі бризкає, То хмарок нажене, Та, сподіваюсь, гойдалка Ця скоро вже мине. І скоро вже ранесенько Плесне в вікно блакить, І день новий піднесено Піснями задзвенить.

«Хмурое небо, хмурое…»

Хмурое небо, хмурое, Но без дождя пока… Серая нынче улица, Серые облака. Но на газонах просится К солнцу травинок пух, А над землею носится Терпкий весенний дух.

«Рдеют тюльпаны, как праздник, продленный до завтра…»

Рдеют тюльпаны, как праздник, продленный до завтра. Сохнут тарелки и рюмки на полке посудной… Будничным утром поставлю на стол себе завтрак, Кашу-овсянку – в сравнении с праздничным, скудный. Выйду из дома под меленький дождь моросящий. Хлопнут парадного двери, заставив меня оглянуться… Да, снова будни, но праздник-то наш настоящий В том, что любимые с нами и в будние дни остаются.

«Все довкола снігом забілило…»

Все довкола снігом забілило… То, виходить, що весни нема? Лиш асфальтних вулиць чорне тіло Нам шепоче: «Це вже не зима! Не лякайтесь снігу, ради Бога, Сонечко його розтопить вмить! Бо весну, що вийшла на дорогу, Неможливо ні за що спинить!»

«Джерела духу, розуму, моралі…»

До 150-річного ювілею Національної парламентської бібліотеки України

Джерела духу, розуму, моралі, Усе, що людством створено в віках, Що назавжди вкарбовано в скрижалі, Тримаєте сьогодні ви в руках. Ви завжди між минулим і майбутнім І споконвіку людям несете Те, що для них в житті є справді сутнім: Високе, мудре, щире і святе. В ваших руках свята і вічна книга — Найрозумнішій винахід творця. Це – криголам, що зла руйнує кригу, Й дух, що добром наповнює серця. І ваша праця зовсім не буденна, Ви творите суспільство і людей, Бо, як завжди, на вістрі сьогодення, Серед подій бурхливих та ідей. В ваш ювілей я голову схиляю. Ви – майбуття щасливого творці! Несуть нам щастя те, яке чекаєм, Книжки, що ви тримаєте в руці!