Читать «Лука і вогонь життя» онлайн - страница 70
Салман Рушді
— І що сталося? — запитав Лука, хоч насправді йому було байдуже.
—
— Ні, дякую, — промовив Лука, думаючи вже не вперше, що це завдання йому геть не до шмиги. Проте голос його пролунав значно впевненіше, ніж він себе почував. — Також, — продовжував він, — правду кажучи, я маю недобрі передчуття. Мені весь час кажуть, що Вогонь не викрадали ще жодного разу за всю історію Світу Чарів. І тепер ти стверджуєш, буцім ти, Койоте, його вже викрадав, й очевидно, цей твій друг, про якого ти розповідав, також викрадав. То де ж правда? Може, мені брехали, а викрадення Вогню не така вже й складна справа?
Відповіла Сорая:
— Мушу дещо пояснити. Ніхтотатові треба було це зробити на самому початку. Та й мені також. Тепер ти почуваєшся скривдженим. А правда ось яка. Світ Чарів набирав різних форм у різні часи й у різних місцях, і він має дуже багато різних назв. Змінювалося його розташування, його географія і його закони мірою того, як історія Реального Світу мінялася з плином віків. Справді, кілька разів і в кількох місцях раніше вдавалося Викрадачам Вогню таки втекти з Вогнем Богів. Але нікому не вдавалося цього зробити, відколи Чарівне Серце стало таким, як воно є в цьому місці й у цей час. Ось така правда. Зрештою, Ааліми — завжди поряд, а від Минулого, Теперішнього й Майбутнього неможливо втекти, правда? Однак протягом тривалого часу вони доручали управління речами тогочасним богам, таким самим колишнім богам, яких ти щойно бачив, себто неефективним менеджерам, які не завжди справлялися зі своїм завданням. Тепер же Ааліми самі взялися за управління. Все перелопатили. Вогонь Життя під надійним захистом. Три Дзьо знають все на світі, Дзьо-Гуа знає найменшу дрібницю з Минулого, Дзьо-Гай може розгледіти навіть найтоншу шпарину в Сучасному, а Дзьо-Айґа може передбачати Майбутнє. Відколи вони почали опікуватися Вогнем, нікому не вдавалося його викрасти.
— Ага, — промовив Лука геть розбитий, бо дізнавшись, що Ніхтотато, Сорая та всі інші приховували від нього інформацію про успішне Викрадення Вогню, трохи було обнадіявся. Якщо Койот зміг з цим упоратися, подумав було він, то чому б йому цього не зробити. Але короткий спалах надії після пояснення Сораї згас, ніби залите водою багаття. Він покірливо обернувся до Койота:
— Яку допомогу ти можеш надати?
—