Читать «Найближчий» онлайн - страница 5

Кейт присіла, поклала блокнот на землю і простягла руки.

— Шшш… Ну ж бо, ходи сюди. Все гаразд!

Пес підійшов до неї, метляючи хвостом і заходячись від гавкоту.

— Все добре!

Кейт повторювала вмовляння спокійним голосом. На псові був нашийник; вона почувалася майже впевненою — якщо зможе вхопитися за нашийник, то зможе заспокоїти тварину.

— Ходи сюди!

Вона зняла з себе рукавички й шапочку і увібгала їх під костюм на грудях, сподіваючись, що так виглядатиме більш схожою на людину.

Пес підійшов зовсім близько і притиснувся головою до її боку, не перестаючи скавуліти.

— Шшш…

Вона погладила йому голову і вхопила рукою нашийник. Якусь хвилину він ще боровся, але відтак здався і сів, поклавши голову їй на коліна.

Спершу Кейт збиралася зателефонувати в місцевий притулок для тварин, але тепер у неї з’явилася інша ідея.

— Тіме?

— Так.

— Запитай Дайян Ґраймс — чи не хотіла б вона взяти пса на якийсь час?

— Буде зроблено.

Кейт роззирнулася подвір'ям; там була гойдалка, наземний басейн, а далі — справжній ліс фіґових дерев, схожий на зачарований гай із якоїсь казки. Дівчатка мали б почуватися тут як в раю.

Вона потиху заплакала. Пес зробив спробу вирватися, потім передумав і заповзявся стрибати, облизуючи їй обличчя. Кейт міцніше взялась за нашийник і відтягла його назад, відтак запанувала над собою.

Озвався Тім:

— Так, вона згодна взяти пса. Проведи його через бічну хвіртку, що праворуч від тебе, бетонною стежкою. Це завдасть найменше шкоди.

2

Не встигла Кейт заїхати на під'їзну доріжку, як почула сповнене ентузіазму волання Рези:

— Подивіться, хто вдома! Подивіться, хто вдома! Подивіться. Хто. Вдома!

Перш ніж вона відчинила двері автомобіля, Реза вийшов на ґанок з Майклом; малий дивився на неї, і його личком блукала непевна, нерішуча посмішка.

— Скажи-но khosh amadi, maamaan! — тлумачив Реза малому. — Ласкаво просимо до нашого дому.

Кейт сказала:

— От зараз ти був просто-таки саркастичний.

Реза усміхнувся ще ширше.

— Пробач.

Кейт поцілувала його, тоді взяла Майкла на руки; малий на радощах замахав рученятами, сяйливо заусміхався до неї і залепетав.

— Дехто все ще мене цінує.

Кейт тричі розцілувала сина у щічки, щосили додаючи поцілункам дзвінкості, і Реза притримав для неї двері, поки вона заходила в дім. Реза запитав:

— Хочеш, я трохи побуду з ним, щоб ти розслабилася?

— Ні, я не стомилася.

— Добре, тоді я почну готувати.

Кейт сиділа на кухні, вдивляючись у Майклове личко, захоплена його «відповідями» на її монолог, що всуціль складався з улесливих риторичних запитань.

— А хто в нас тут найкрасивіший хлопчик? Ану, здогадайтеся, хто це?

Іноді її слова, здавалося, втішали малого, а іноді він супив брівки в сум’ятті. Але в ті хвилини, коли він був задоволений, споглядання його було схоже на гойдання хвилями теплого, спокійного басейну — а на фоні пахощів від смаження трав і звуків ніжного шкварчання олії вона відчувала, наче перенеслася в якийсь потойбічний рай, настільки ж далекий від того місця, яке вона щойно покинула, наскільки реальне життя далеке від сну.