Читать «Спустошення» онлайн - страница 64

Федір подивився на берег. Можливо, так приходять підказки від Зони? Можливо, я страждав, щоб опинитися зараз тут, у цій глушині, аби вислуховувати ці божевільні розмови, які проведуть мене далі? Але якщо не це — то що тоді?

— Так, я з вами.

— Ти готовий пройти зі мною цей шлях до кінця?

— Хіба я маю вибір?

— Вибирати можна завжди. Ці технології лежать понад долями. Доля не керує ними, це вони можуть керувати долями. Вони можуть керувати скриптами подій. Можуть ставатися різні непередбачувані речі, і я не гарантую тобі безпеки, та я захищатиму тебе, скільки зможу. Ми збираємося переписати скрипт світу, і сили реакції, повір мені, будуть дуже сильні. Ураган Катріна здаватиметься дитячою грою. Ти можеш втратити свій сценарій, який мав від народження, і скоріш за все, втратиш його, тому що ми почнемо велику переплавку сценаріїв цього світу, а між точкою А і точкою Б може відбуватися що завгодно. І мені потрібно, щоби був хтось сторонній, хтось такий, як ти, хто знає, що таке переплавка свідомості, щоб ти міг страхувати мене, бо я збираюся опуститися в саме жерло вулкана, в Мордор, де куються сценарії цього світу. Тому скажи мені ще раз, Могило, ти зі мною? Ти підеш зі мною до кінця?

— Я з вами. Буду з вами до кінця.

Карманов схопив мене за руку, дістав з кишені ножа і перше, ніж я встиг висмикнути руку, проколов мені палець. Він розітнув палець і собі й притис наші пальці докупи. У цей момент усе, що є навколо — небо в хмарах, верболози, береги і дзеркальна гладь Десни, — почали падати на мене, наче театральні декорації, а я, мізерний, крихітний, стою внизу глибокого колодязя, і небо все падає, падає, падає на мене і не може впасти. Так тривало кілька секунд, а потім світ знову став на місце, і я зрозумів — ось відбулося дещо важливе в моєму житті — можливо, це якраз була та точка, де ти змінюєш сценарій.

Між пальцями у Федора стирчала сигарета, на великому пальці запікалася кров, а рука все ще тряслася від шоку.

— Ти вже читав про кондратьєвські цикли? Гуров про них часто згадує.

— Ще не дістався, — відповів Федір. — Завис на його «Психоінженерії».

— Це хвилі підйомів і спадів в економіці, які описав економіст Ніколай Кондратьєв. Він теоретично обґрунтував, що в точці переламу одного циклу і переходу в інший відбуваються зміни технологічних укладів, тобто зміни домінуючих технологій. І, як правило, в цей період також відбуваються інші потрясіння — війни, економічні кризи, соціальні заворушення. За всіма розрахунками, ми зараз підходимо до такої переламної точки. Приблизно її позначають десь на 2014–2018-й роки. Та ситуація назріла вже прямо зараз. Про хвилі інновацій ти також не в курсі?