Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 109

40. Встановив нові й нечувані досі податки — спочатку через публіканів, а згодом, оскільки прибутки стали вищими, через центуріонів та трибунів преторської гвардії. Не оминав ані жодної нагоди накласти податки, ані жодної людини. На харчі, що продавалися в цілому місті, наклав твердий встановлений податок; за спори й судові справи, незалежно від місця, де вони розпочиналися, вимагалося четверту частину суми, за яку сперечалися, і було призначено покарання у разі, якщо сторони домовляться чи скасують справу; носильники сплачували восьму частину денного заробітку; блудниці сплачували вартість одного злягання, і до цього закону було додано, що податкові підлягають навіть ті, що колись займались блудництвом чи звідництвом, незважаючи навіть на те, що перебували у законному шлюбі.

41. Ці податкові закони лише оголосили, а не опублікували, і тому через брак обізнаності було допущено багато помилок. На вимогу народу виставив писаний закон, але написали його такими дрібними літерами й вивісили у такому вузькому місці, щоб ніхто не міг його списати. А щоб не втратити прибутку, влаштував бордель на Палатині: в незліченних кімнатах, оздоблених з надзвичайною пишністю, гостей чекали заміжні жінки і вільнонароджені юнаки. По всіх форумах і базиліках послав глашатаїв, що запрошували молодого й старого скуштувати насолоди. Тим, що завітали, позичали під відсотки гроші, і клерки відкрито записували імена тих, які начебто долучилися до прибутків Цезаря. 2. Не бачив ганьби отримати зиск навіть з ігор у жеребки, вдаючись до підступу й обману. А якось, відступивши свою чергу наступному гравцю, вийшов на подвір’я дому і перестрів двох багатих римських вершників: тут же наказав схопити їх і забрати в них все майно, й повернувся щасливий, вихваляючись, що ніколи так багато не вигравав у жеребки.

42. Коли ж народилася в нього донька, то почав скаржитися не лише на свою бідність як імператора, але й на додаткові батьківські клопоти, і почав стягати кошти на виховання доньки та придане. Проголосив, що прийматиме подарунки на новий рік і на січневі календи стояв у воротах будинку й ловив гроші, що пригоршнями й подолами кидала йому різношерста юрба. Врешті, запалившись жадобою торкатися грошей, часто громадив купами золоті монети по широкій підлозі й ходив по них босоніж або ж качався по них цілим тілом.

43. Військовими клопотами та походом зайнявся лиш один раз, однак без жодного попереднього наміру: якось, прямуючи до Меванії, аби оглянути ріку Клітумн та довколишній , йому нагадали, що необхідно поповнити кількість батавських охоронців, які були при ньому, а він тут же похопився йти походом у Германію. Без жодних зволікань зібрав звідусіль легіони та допоміжні сили, проводячи набір з великою строгістю, стягнув небачену досі кількість усілякої провізії, та вирушив у дорогу. Рухалися то з такою швидкістю та поспішністю, що когорти преторіанців були змушені всупереч звичаєві в’ючити знамена на коней, аби не відставати, то настільки повільно й розважно, що вісім чоловік несли його лектику, а жителі ближніх міст підмітали й поливали перед ним шлях, щоб не було пороху.