Читать «Діалоги» онлайн - страница 124

173

Крез — лідійський цар (560—547 рр. до н. е.). Мав у своєму володінні більшу частину Малої Азії, славився казковими багатствами. Перський цар Кір II, перемігши Креза, приєднав Лідійське царство до Персії. Про історію з вогнищем, на якому Кір хотів спалити Креза, але потім передумав, розповідає Геродот (І, 86).

174

Югурта — цар Нумідії, воював з Римом (111—105 рр. до н. е.); зазнав поразки від Гая Марія. У тріумфальному поході переможця Югурта ішов у кайданах і в царському вбранні.

175

Птолемей — мова про Птолемея, сина Юби II; Калігула, запросивши його і прийнявши з почестями, несподівано стратив його лише через те, що той, прийшовши на гладіаторські ігри, привернув до себе увагу людей блиском пурпурового плаща (Светоній. Калігула, 35).

176

Мітрідат — цар Вірменії; про виклик його в Рим і про ув’язнення повідомляє Діон Кассій (60, 8); див. також: Тацит. «Аннали», 11, 8—9; 12, 44—47).

177

Номенклатор — див. прим. 55, Коротк.

178

Зенон — Зенон з Кітіону (див. прим. 56, Коротк.); про нього розповідає Діоген Лаертський (кн. VII).

179

Теодор — Теодор із Кірени (Півн. Африка), філософ, сучасник Сократа, заперечував будь-які релігійні погляди; описаний тут епізод знаходимо також у Ціцерона (Тускуланські бесіди, І, 102); тиран — Лісімах, один із охоронців Александра Македонського.

180

Гай — Калігула; Фаларід — тиран із Агрігента (Сицилія), надзвичайно жорстокий (за переказом, своїх ворогів він спалював живцем у мідному бикові).

181

Див. прим. 42, Коротк.

182

Біон — див. вище, прим. 31 (в електронній версії — коментар 157. — Прим. верстальника.).

183

Між двома крайнощами, сміхом і плачем, що однаково збурюють душу, стоїчний мудрець шукає золотої середини — ясності, рівноваги духу, душевної погоди.

184

Першим, ламаючи традицію, проти тієї показовості рішуче виступив Архілох з Паросу (VII ст. до н. е.).

185

Рутілій — див. прим. 27, Щасл. (в електронній версії — коментар 95. — Прим. верстальника.)

186

Пор. у Горація: «Та й сам Катон в літах, бувало, / Мужність вином гартував охоче» (Оди, III, 11—12).

187

Сціпіон — див. прим. 62, Коротк. Прадавній тритактний танець (tripudium) Саліїв, жерців Марса, протиставлено тут «модним» грецьким танцям, які аж ніяк не вписувались у суворі «звичаї предків», що були зразком для стоїків.

188

Сон у Гомера — «брат смерті».

189

Азіній Полліон — римський політичний діяч, полководець, оратор, історик (76 р. до н. е. — 5 р. н. е.), претор і консул, організатор першої публічної бібліотеки в Римі.

190

Звичай ходити на проходи (ambulationes) сягає античних часів; саме під час таких проходів, у діалогах, серед живої природи, зароджувалася, набувала соковитості й барв не тільки поетична, а й наукова думка (пор. працю І. Крип’якевича «Історичні проходи по Львові»); на проходи, ще донедавна, ходили випускники гімназій.