Читать «Книга імен» онлайн - страница 76

Він спробував інший алгоритм, змінив послідовність, переставив літери в іншому порядку.

Нісенітниця. На моніторі виходила сама нісенітниця.

Він до крові закусив язика. Кров — дурниця, не це головне. Головне — терпіння.

Юність, проведена в німій темряві, навчила його терпіння. Він завжди знав, що знову побачить світло. Блисне світло й зараз, — подумав він. — Світло й відповіді. Терпіння.

Утім, нелегко виявляти терпіння, коли на нього напосідає Коло. Навіть батько видавався якимсь відчуженим і розчарованим, бо час спливав безрезультатно. Наскільки сильніше зневажав би він мене, якби знав правду — усю правду?

Я не можу схибити. Я ні за що не схиблю.

Треба дати голові відпочинок. Зануритись у спокій того темного, мирного місця, слухати голос небуття.

Відповідь десь у ньому самому. Він має владу для вознесіння, до возз'єднання з Джерелом. Це знання було інтуїтивним, — так навчали його від того дня, коли він отримав свій амулет.

Рука його намацала золотий медальйон на шиї. Пальці гладили переплетених змій у центрі медальйона, а він уявляв, як світ розколеться навпіл. Схиливши голову, він скандував знову та знову давнє заклинання, аж доки не зісковзнув на підлогу в трансі.

Земле мерзенна, обійстя ілюзій, Проклинаю твої кайдани, Зневажаю огидну плоть, Що тримає дух в оковах. Як полум'я свічки, що рветься вгору, Шукаю я Джерело, Прагну піднестись у небеса, Прагну злитися з моїм Божеством.

Було вже близько опівдня, коли він знову розплющив очі: голова була ясною й напруження в плечах — уперше за багато тижнів — відпустило.

Раптом він зрозумів, що саме не врахував. Незначна варіація при рівновіддаленій послідовності літер, — і він здатен змінити все.

І він таки змінив.

Цього разу лише після однієї години перегляду безлічі даних комп'ютера на екрані нарешті з'явилося дещо нове.

Він нашвидкуруч записав літери і знову перевірив варіацію. Результати щоразу були тотожними.

Ім'я. Ім'я, яке досі не траплялося.

Джек Черль.

За дві хвилини він запустив це ім'я до мережі. Скоро, дуже скоро Темні янголи знатимуть усе, що їм належить знати.

Якщо Джек Черль іще живий, то це ненадовго.

Не відволікаючись на душ чи їжу, Змій із головою поринув у роботу.

Розділ тридцять другий

КОРАБЕЛЬ «КВІН МЕРІ II» («КОРОЛЕВА МАРІЯ II»)

жек Черль широко прочинив балконні двері в каюті та споглядав, як Атлантика котить свої хвилі в місячному сяйві. Залишалося ще повні дві доби до прибуття судна в Саутгемптон, і він мав намір потішитися ними сповна.

Казкова була подорож. Вони з дружиною часто мріяли про круїз на «Квін Елізабет II», але «Квін Мері II», корабель нової генерації, перевищив їхні найсміливіші очікування.

Йому подобалось дивитися, як Ясміна зітхає в захваті під час розкішного підвечір'я в супроводі музики. Подобалося чути захоплення в її голосі, коли вона оголошувала, що час іти на заняття оксфордських курсів, організовані для пасажирів. Подобалося щовечора стояти з нею, обнявшись, на балконі після неймовірної, казкової вечері.