Читать «Книга імен» онлайн - страница 65

Його напарник Лу Мінеллі повернувся до помешкання вбитої жінки, щоб іще раз розпитати як слід її немолоду вже дочку. Конрад позичив йому успіху. Вони вже ходили туди разом складати протокол, проте йому довелося вгамовувати свою нетерплячку, бо ота дочка так ридала, що важко було щось утямити.

За її словами, Єва Смоленскі поставила печеню тушкуватися на малому вогні й вибралася до будинку Шепарда. То була вечеря для дочки. Бідолаха мала тридцять один рік і працювала приймальницею у фотоательє. Мати зателефонувала їй на роботу, попередила, що йде до Шепарда прибиратися, і просила вечеряти без неї. Саме тоді дочка прибиральниці чула голос своєї матері востаннє.

Конрадові була до вподоби ця справа. Дуже до вподоби. Він був би в іще більшому захваті, якби сам доктор Шепард сидів би зараз перед ним за столом на допиті.

Він примружив очі й забарабанив по клавіатурі.

До уваги всіх управлінь і відділків поліції. Розшукується особа у справі вбивства в домі № 223 по Північно-Східній вулиці D у Вашингтоні, округ Колумбія.

Зазначена особа — професор Девід Шепард, білий, тридцяти трьох років, зріст шість футів два дюйми (188 см), вага 188 фунтів (85 кг), волосся каштанове, очі карі, особливих прикмет не має. Дата народження — 15 серпня 1973 року. Проживає в будинку № 223 по Північно-Східній вулиці D, Вашингтон, округ Колумбія.

Конрад проковтнув останній шматок сендвіча й обтер губи тоненькою паперовою серветкою. Він переглянув текст на екрані монітора — чи немає там помилок — і продовжив друкувати.

Є повідомлення, що дана особа перебуває заразу Нью-Йорку. Може подорожувати літаком, потягом або найманим автомобілем. Прохання затримати й негайно зв'язатися з Управлінням поліції у Вашингтоні, округ Колумбія.

Офіцер Конрад натиснув клавішу «Відправити» й відіслав бюлетень розшуку до Управління поліції Нью-Йорка та до Агентства безпеки на транспорті для негайного розповсюдження в усіх аеропортах Нью-Йорка та Нью-Джерсі.

«Щойно їхні відділення зв'язку поширять бюлетень, — сказав собі Конрад, — знайти Шепарда буде лише питанням часу».

Розділ двадцять сьомий

евіде, — голос Йаелі звучав різко від хвилювання: вона побачила його ошелешення. — Із ким ви говорили? Що вам сказали?

Він похитав головою, ніби не міг утямити, і рот його розтулявся й стулявся в такт зі стисканням зубів.

— Скажіть, що сталося? — Вона схопилася зі стільця, відволіклася від перегляду новин Сі-ен-ен, у яких сповіщалося про одну катастрофу за іншою. Йаель хотіла дізнатися, що примусило Девіда пополотніти.

— Єва померла.

— Хто ця Єва?

— Моя хатня робітниця. Її вбили — у мене в домі.

Він на мить примружився й побачив очі з важкими повіками та втомлену усмішку сумлінної жінки, яка останні сім років до блиску вичищала його помешкання. Девід розплющив очі й упритул подивився на Йаель. — Мене розшукує поліція.

— О Боже! — Вона вся наструнчилася. — Коли знайшли Єву?