Читать «Книга імен» онлайн - страница 36

Йаель стискала в долонях горнятко з кавою.

— Якби всі ламед-вовники водному поколінні померли, то світу б не стало.

Небо розітнула блискавка й гримнув грім. Вони разом подивились у вікно на суцільну стіну дощу, у якому потопало місто.

— Девіде, хіба ви не бачите? Це вже почалося. Вас не дивують усі ці жахіття, що трапляються в різник куточках землі дедалі частіше? Скажіть, ви пригадуєте, щоб іще колись у світі панувало таке шалене сум'яття? Це все гносеї, Девіде, це вони руйнують світ. Знищуючи ламед-вовників.

Біль у голові застугонів знову, в унісон зі стукотом дощу по шибці. Девід рвучко встав і підійшов до вікна. Вулицею лилися потоки води. Від будинку навпроти відскочила блискавка, описавши в темному небі яскраву дугу. З вікон на верхньому поверсі посипалося скло, і відразу, неначе вибух, гримнув грім. Підлога під ногами затряслася, і Девід мимоволі відскочив від вікна.

Землетруси в Туреччині, вибух у порту в Дайєрі, терористи в Мельбурні. Урагани, що один за одним виникають в Атлантичному океані... зсуви гранту в Чилі...

Та ні. Це неможливо. Він повернувся до Йаелі. Чисті зелені очі потемніли в тьмяному світлі дощового дня.

— Девіде, треба, щоб ви поїхали до Ізраїлю — до Сафеда, священного й містичного міста.

— Я їду до Санта-Моніки й нікуди більше.

— До Сафеда, Девіде. Відповіді — там. Вони там просто в повітрі. Навіть світські учені, як я та мій батько, відчувають ту містичну ауру, що неначе лине там від зірок. Знавцям кабали в Сафеді потрібний ваш щоденник і ваша голова. У них є ті клаптики папірусу, які відкопали з пісків, фрагменти давньої книги з іменами всіх істот, у тому числі й таємними іменами ламед-вовників. Але ви, Девіде, теж знаєте їхні імена. Вони у вас у голові.

— Якщо Стейсі — одна з них... — Він змовк, серце стиснув страх. Якщо вони взагалі існують.

Йаель провела рукою по волоссю, відкидаючи з обличчя непокірні пасма.

— Ми не можемо розраховувати на вашого Гатча — тим більше, що він вам і досі не перетелефонував. Я вишлю туди нашу бригаду. Мій знайомий, Аврам Рац, може зв'язатися з найкращими агентами служби безпеки й розвідки в Ізраїлі. Це ім'я пасує до його роботи.

— А що воно означає?

— Рац — це на івриті «таємниця». А кожній літері івриту відповідає якесь число. Літери, з яких складається слово «рац», у сумі дають те саме число, що й слова «світло» й «незнайомець».

— Далі не розумію.

— Аві Рац — людина, яка розкриває таємниці й виводить на світло незнайомців, — пояснила вона, відкриваючи мобільник. — Це має дати вам уявлення про його професію — а також про можливості.

Девід стиснув губи. Де ж Стейсі, чому вона не дзвонить? Йаель щось швидко говорила в телефон на івриті, коли раптом його мобільник задзвонив. Він схопив його, дуже сподіваючись побачити на дисплеї ім'я Стейсі.

Гатч.

— Девіде, що, чорт забирай, відбувається? Скажи, що я можу зробити.