Читать «Книга імен» онлайн - страница 133
Джилл Ґреґорі
У роті пересохло від пилу, руки зомліли від холоду. Їй так хотілося вирватися з цієї холодної металевої в'язниці, що вона мало не кричала. Але кричати не можна. Чоловік-лев прийде. А ще й той, із різними очима. Вона мусить мовчати.
Стейсі лише трохи просунулася другим тунелем, як їй здалося, ніби вона чує голоси. Вона завмерла та прислухалась. Страх поїдав її зсередини.
— У нас є ножі, які вдалося поцупити за обідом. І наточити об камінь.
— Хоч когось із них уб'ємо, принаймні перш ніж вони повбивають нас.
Але серед тих рішучих голосів чулися й інші. Хтось із жінок плакав. Благав.
— Якщо ви нападете на них, вони вб'ють усіх нас.
— Господи, я не хочу помирати.
Стейсі заклякла.
І тут у неї в голові пролунав голос того чоловіка.
Повернути назад у цій тісноті неможливо. Повільно, перемагаючи біль, вона позадкувала туди, звідки приповзла.
Розділ п'ятдесят шостий
— Рятую тобі життя, заради Бога, — сині очі Ділона блиснули. — Міг би й подякувати, до речі.
— Дякувати за що? За спробу знищити світ? Оце і є вся твоя метафізика,
— Єву вбито? Святий Боже! — Ошелення Ділона видавалося щирим. Він потрусив головою, ніби хотів, щоб у ній прояснилося, а потім відштовхнув Девіда.
— А от твій друзяка тут, може, ще живий, — голос у нього затремтів. — Отже, якщо ти не рвешся в новий бій, пропоную обговорити все на поверхні, — поки ми ще можемо звідси вибратися.
Йаель стала пліч-о-пліч із Девідом і спрямувала пістолет Доміно на Ділона.
— Девіде, але ж він щойно врятував тобі життя, — розважливо сказала вона.
У Девіда в голові все закрутилося, коли він спробував скласти докупи і те, як Ділон розкроїв голову Доміно, і саму його появу в бункері, і вбивство Єви, і зникнення паспорта.
— Обережно, — гукнув Ділон, побачивши, як Доміно тягнеться вхопити Девіда за штанину.
Девід розвернувся і з розмаху зацідив Темному янголу ногою в щелепу. Голова Доміно відкинулася набік, тіло обм'якло, і він знепритомнів. Тоді вони втрьох чкурнули до задніх сходів.
— І що ж ти тут робиш? — наполягав Девід.
— То довга історія. Коли ти розповів мені про гебрейські літери на своєму агаті, це пробудило один спогад. Я бачив дещо подібне раніше. Перевірив одну книжку про юдейську магію, — чи немає там чогось про самоцвіти, — Ділон трохи захекався дорогою до сходів. — І знайшов цілий розділ про магічне коштовне каміння у нагруднику первосвященика.