Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 7
Олексій Кононенко
– Віднині ти маєш не тільки тещу, але і друга…
За хвилину підходить батько нареченої, плеще жениха по плечах:
– З таким «другом» і ворогів не треба!
Чоловік уночі раптом закричав.
– Що з тобою? – запитує дружина.
– Та… відьма приснилася.
– На кого ж вона схожа?
– Та… обличчям на тебе, а ніс – як у твоєї матері…
Теща пригощає сина і зятя:
– Їж, їж, синку, і ти, зятю, смакуй.
Почав зять їсти, а син йому:
– Тебе ж тільки посмакувати припросили, а ти вже їси на весь дух!
Зять захотів поставити могильний пам'ятник своїй тещі. В бюро ритуальних послуг він запитує щось пристойне, але недороге.
– Є одна плита, але на ній вже викарбуване інше ім'я.
– Нічого, моя теща не вміла читати.
Чоловік підходить до міліціонера:
– Заберіть мене, інакше я уб'ю свою тещу!
– А ти убий і мою, а я тобі допоможу, щоб ти менше сидів…
Пішов чоловік до прокурора:
– Заберіть мене, інакше уб'ю свою тещу!
– Убий і мою – менше сидітимеш…
Іде суд. Суддя оголошує вирок:
– За убивство трьох жінок громадянин Іваненко позбавляється волі на шість місяців!
Потім суддя повертається до підсудного:
– А якби й мою убив – звільнили б у залі суду…
Літню жінку добре поганяв пес. Господар виправдовується перед нею:
– Мій боксер дуже милий пес, нікого ніколи не чіпає… Але у вас такі ж парфуми, як у моєї тещі!
Надокучила чоловікові сварлива теща, узяв він простирадло, розрізав посередині, розсунув стіл, накрив тим простирадлом, заліз під стіл, висунув голову в розріз, навкруг шиї намастив курячою кров'ю, язик висолопив і чекає. Заходить теща. Побачила відрізану голову зятя на столі і давай побиватися. А чоловік тим часом вирячив очі на неї та: «Гав!» У тещі миттєвий серцевий напад. Чоловік пояснює в міліції:
– Вона на мене все життя гавкала, а я на неї всього тільки один раз…
Судять боксера за побиття жінки. Суддя:
– Ну от скажіть, підсудний, за що ви побили жінку?
– Яку жінку, це ж моя теща!
– А хіба теща не жінка?
– Взагалі-то, жінка…
– Розкажіть суду, як все сталося?
– Ну, значить, прийшов я, значить, додому. Іду на, цей, на кухню, поїсти, значить. Там теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу… А я їм, значить. А теща – жу-жу-жу, жу-жу-жу – все ближче… І тут вона відкрилась!
По вулиці йде брудний чоловічок – все обличчя в сажі. Брудний, але задоволений.
– Ти де так забруднився? – запитують його біля пивного бару.
– Та… я… паровоз цілував…
– Ти що, здурів?
– Та ні! Тещу додому відправив!
На базарі бабця продає яблука. Біля клунка лежить картонка, на якій великими буквами написано «Яблука чорнобильські». Підходить міліціонер:
– Хто ж їх у тебе візьме, село?! Навіщо той напис?
– Хто візьме? Беруть, синку, ще й як беруть! Хто для свекрухи, хто для тещі…
Жінка подає на пошті бланк телеграми: «Вітаю Люсю внуків Настю Ваню святом».
– Ви б могли написати «Вітаю всіх святом», – радять їй.
– Здрастуйте! Як то всіх, якщо я зятя терпіти не можу?!
– Коли загорілася хата, я виніс тещу на руках…
– Так, так… За таких обставин легко втратити голову.
Похорон. Жінка плаче, побивається, а чоловік поруч стоїть мовчки.
– Плач, чоловіче, – штовхає його жінка, – хіба моя мама тобі чужа?
