Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 9
Олексій Кононенко
– Та ви що, мамо? Як можна?
– Ні, ти присягай, я тебе знаю! А то не помру!
Ходив, ходив…
– їй-богу, мамо, не буду!.. Але знайте – похорон ви собі зіпсували!
На день народження зятя теща дарує йому дві краватки. Одну з них зять відразу пов'язує на шию.
– Чим же ж тобі друга краватка не сподобалась? – ображено запитує теща.
– Любий, коли ми одружимося, у нас буде троє діточок!
– Звідки ти знаєш?
– А їх твоя майбутня теща нині доглядає…
В магазині електротоварів чоловік запитує у продавця:
– Я шукаю подарунок для тещі, що ви мені порадите?
– Є електропраски, електрочайники, електросамовари, електричні вентилятори…
– Це все не те…
– Вибачте, електричних стільців у нас немає…
– Від чого твоя теща померла?
– Мухоморами отруїлась…
– А чому вона вся в синцях?
– Та ж їсти не хотіла!
Прокинувся вранці малий і плаче. Мама:
– Чому ти плачеш?
– Теща присни-и-и-ла-а-а-сь!!!
– Любий, ти впевнений, що ти хочеш розповісти це моїй мамі? Я боюсь, що це її уб'є!
– Ну що ти, люба? Убити не вб'є. Маю надію, що хоч контузить…
– Іване, твоя теща упала в колодязь!
– Ми все одно з нього не п'ємо.
Теща до зятя:
– Ти де був?
– За хлібом бігав.
– Догнав?
– Пане директоре, відпустіть на сьогодні, тещу хоронити треба!
– Ну, як треба…
Після обіду чоловік з'явився на роботі.
– Ти чого приперся, а хто тещу хоронить буде?
– Та я вже! І пам'ятник поставив!
– ?…
– Я її по пояс в землю закопав і лаком покрив.
Кожної суботи у гості до зятя приїздить теща. Вона привозить із собою булочки з маком, і вони п'ють чай. Теща п'є зелений, а зять – чорний. Потім теща від'їжджає, а зять ставить залишки свого чаю у тепле місце, щоб до наступної суботи він став такого відтінку, який так подобається тещі. А теща приїздить додому, відсипає із старого протигаза вугільний порошок і старанно промиває його від слідів тарганів, щоб до наступного приїзду зробити для зятя його улюблені булочки з маком.
Підходить день народження тещі, зять не знає, що подарувати. А потім придумав – за пристойну суму зарезервував їй місце на шикарному кладовищі. Минає рік, знову у тещі день народження… Цього разу зять про подарунки мовчить. Теща:
– Що ж ти, синку, вже мене й не любиш?
– Та я вас, мамо, дуже люблю. Тільки ж ви мене ображаєте… Так і не скористувалися моїм минулорічним подарунком…
Новий весільний обряд започаткували в селі Великогусівка на Одещині. Там замість нареченої викрадають тещу. 200 гостей, які були на весіллі, отримали задоволення від нового обряду. Тещу, правда, досі ще не знайшли.
Ранок. Дзвінок у двері. Сонний чоловік відчиняє. На порозі – теща з великими валізами. Мовчанка. Потім чоловік повертає голову і кричить в кімнату:
– Марійко! Вставай, допоможи з валізами! Тут мама вже іде!
Василь Іванович повертається з відпустки. Петька:
– Ну, як удома? Відпочив?
– Дякую, добре. Усі живі-здорові. Відпочив.
– Теща як?
– З тещею взагалі чудово вийшло. Вчора картоплю чистила, палець порізала… Довелося пристрелити, щоб не мучилась.
– Чи може бути у фільмі хеппі-енд, якщо в кінці головний герой гине?
– Може. Якщо головний герой – теща.
Теща до зятя:
