Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 50
Олексій Кононенко
– Та, от… Розбилася сулія з самогоном… Чекаю, поки мороз самогон докупи збере…
Сержант навчає рядового жіночого батальйону: – І запам'ятайте, рядовий Юля Кутькіна, постовий зобов'язаний кричати: «Стій! Хто йде?» – а не «Не підходь, бо закричу!».
Для відбиття ракетної атаки супротивника у повітря піднялися дельтаплани-перехоплювачі…
На призовній медкомісії:
– Ви завжди заїкаєтесь?
– Н-ні-і, т-т-тільки к-к-коли р-р-розмов-ляю…
Молодий лейтенант, випускник авіаційного училища, прибув на службу. Командир говорить:
– Йди на склад, отримай табельну зброю.
Приходить на склад, йому дають пістолет Макарова. Лейтенант:
– Так ось ти який, МІГ-29…
Солдат утік з поля бою. Ховається в кущах і натикається на когось теж у військовій формі:
– Вибачте, товаришу лейтенант…
– Я не лейтенант.
– Вибачте, товаришу капітан…
– Я не капітан.
– Вибачте, товаришу майор…
– Я полковник!
– Невже я так далеко забіг?!
– Я пішов у розвідку.
– Через мінне поле йди обережно. Там вовки…
Офіцер зупинив солдата, який тинявся без діла перед казармою.
– Ви чому нічим не зайняті? Чому тиняєтесь? Ви ким були до армії?
– Я був заступником начальника відділу у торговельній фірмі.
– Підлеглі були?
– Так точно! 10 чоловік.
– Що б ви зробили, якби побачили, що ваш підлеглий тиняється без діла?
– Звільнив би не задумуючись!
Маршал телефонує генералу:
– У тебе є пару толкових полковників?
– Ну… є!
– Пришли їх до мене, мені треба диван переставити.
Прапорщик:
– Ніколи не забуду, як минулої суботи напився – нічого не пам'ятаю…
Прапорщик недолюблював жінок. Не встигав…
Прапорщик:
– Заходжу в казарму – нікого немає! Запитую: «Де всі?» – мовчать…
Майор:
– Мені вчора на базарі циганка ворожила. Всього за сімдесят гривень я дізнався, що я лох.
– Привітай мене – мені дали майора!
– Вітаю! І що ти з ним зробив?
Прикордонник із собакою йде по прикордонній смузі. Раптом шелест у кущах. Прикордонник до собаки:
– Іди подивись, що там.
Пес:
– Сам іди! Я і звідси погавкати можу!
«Зараз нам як ніколи потрібні нові обличчя і типажі. Саме тому проводиться додатковий обмежений набір юнаків від 18 років. Поспішай, стань зіркою». Військкомат.
– У нас син – вундеркінд. В одинадцять років вже школу закінчив!
– Ну… І що?
– А нічого. У дванадцять в армію забрали…
– Земля! Я бачу землю!
– Заткнись, ми тільки-но відпливли…
У військкоматі працює призовна комісія.
До військового комісара підходить наодинці призовник і благає:
– Пане полковнику, «відмажте» мене від армії, я вам п'ять тисяч доларів дам!
– Не обдуриш? Добре. Приходь сьогодні на кладовище о другій годині ночі з грошима…
– А чому на кладовище?!
– А я там кожної ночі сиджу…
У призначений час призовник прийшов на кладовище і бачить таку картину: сидить військовий комісар на хресті, увесь голий, в руках гітара – пісні співає. Побачив призовника, зліз із хреста, взяв гроші і говорить:
– Завтра о 10-й годині приходь на призовну комісію – я все влаштую…
Приходить наступного дня, а йому кажуть:
– Вітаємо вас – ви зараховані на флот, на 3 роки!
У призовника серце ледве не зупинилось:
