Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 40
Олексій Кононенко
– Петре, ти, запеклий холостяк, одружуєшся?! Я вухам своїм не повірив!
– Та, знаєш… Просто немає іншого виходу… Накопичилося стільки брудної білизни і немитого посуду!
– Жодного дня більше не житиму з таким жмотом і скупердяєм! На, забирай свою шлюбну обручку!
– А де футлярчик?
– Це правда, що жінки живуть довше від чоловіків?
– Ну, не всі… Тільки вдови.
Зять у ванній кімнаті друкує фотознімки. Теща коментує:
– Уявляю, що то за фотки, якщо він їх у темряві друкує!
– Романе! – сердито вичитує Марія. – Коли ти зміниш водія?! Він сьогодні їхав з мамою і ледве не зробив аварію!
«Треба дати йому ще один шанс…» – подумав Роман.
Настя прийшла з роботи, не роздягаючись, підсіла до Семена.
– Знаєш… Мій директор знову сказав, що заради мене готовий кинути сім'ю. Звичайно ж, він жартує…
– А що, як не жартує? – з надією в голосі озвався Семен.
Дружина приходить у відділення міліції:
– У мене пропав чоловік!
Її розпитали детально і запитують наостанку:
– Що йому передати, коли знайдемо?
– Передайте, що моя мама вирішила до нас не приїжджати.
Мати до сина:
– Ну, ти вже так біля своєї жінки упадаєш! Каву – в ліжко!..
– Добре, мамо, буду лити в чашку…
– Тобі сподобався сьогоднішній обід?
– Ти знову шукаєш причину для сварки?
Опера «Ріголетто». Йде сцена, в якій блазень дізнається про ганьбу своєї доні і у відчаї рве на собі волосся. В партері шепочуться дві літні жінки:
– Чому це він впадає в істерику?
– Бачите… У ті часи це вважалося гріхом…
В кінозалі після закінчення сеансу і при виході жінка віч-на-віч зіткнулася зі своїм чоловіком:
– Ага! Так ось як ти сидиш з дітьми, поки я провідую хвору маму!
Дві жінки літнього віку на лавочці:
– Моя Галя – просто свята!
– Ага. І чоловік у неї великомученик…
– Тату, а це правда, що в деяких країнах Сходу жених не знає, хто його наречена, поки з нею не одружиться?
– Та це скрізь так, синку!
Марійка принарядилася в нову білизну, крутиться перед дзеркалом. Теща до Івана:
– І ти скажи, що твоя жінка не красуня!
– Красуня, мамо! А була б чужа – ціни б їй не було!
Теща сердито до зятя:
– Ти совість маєш?! Приперся додому о сьомій ранку!
– А що, я не маю права поснідати з сім'єю?!
Сварка в сім'ї. Теща:
– Краще б я померла, ніж з вами жити! Зять:
– Я теж!
Теща:
– Тоді я не хочу помирати!
– Остапівно, а що це я вашого зятя рідко бачу. Де він?
– Вдома. З чотириногим другом.
– Ви песика завели?
– Ні! З диваном!
Теща:
– Вставай, вже півні давно прокукурікали!
Зять:
– А мені до лампочки! Я що, курка?
В гостях:
– А що п'є твоя теща?
– Мою кров.
Дві жінки літнього віку на лавочці:
– Як пощастило моїй доні! Уявляєш, мій зять їй кожного ранку варить каву і подає в ліжко!
– А моєму синові з жінкою – біда! Така лінива невістка попалася, така лінива! Каву собі вранці зварити не може, все він її тішить!
– Мій зять такий розбещений. Яку пісню від нього не почую – все з матюками!
– Він їх вдома співає?
– Ні, насвистує.
– Вчора моя теща в салон краси поперлася!
– Я її сьогодні бачив. Мабуть, салон закритий був…
Зять заїхав до тещі на хвилинку. Теща:
– Тобі чарку вина чи чашку чаю?
