Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 3

Олексій Кононенко

– Я б не сказав, що моя теща така вже огрядна… Хоча з готових речей вона купує тільки хусточки…

– Моя теща зовсім від рук відбилася… А від ніг – не змогла…

– Коли моя теща сказала: «Випий за моє здоров’я!» – я звернув увагу, що у неї таки людський голос…

– Моя теща дуже не любить їздити у поїзді. В неї зуби стукотять. У склянці.

– Моя теща так турбується про здоров'я нашої сім'ї. Вона завжди після всіх допиває мікстуру і доїдає таблетки, примовляючи: «Зайве здоров'я ніколи не завадить»…

– У мене теща така музикальна. її вже втретє збила машина на вулиці Чайковського…

– Природа – то є скульптор. Все, що вона у молодості відсікла від моєї тещі, нині їй повертає…

– Моя теща сіла на дієту і за чотирнадцять днів втратила два тижні…

– Моя теща працює буфетницею в Спілці письменників і усіма силами бореться з п'янством і ожирінням серед літераторів. Вона не доливає горілку і недодає закуску. Дякуючи моїй тещі, письменники отримують набагато менше алкоголю і холестерину. Наша література стає здоровішою!..

– Я теж думав, що куріння не впливає на голос жінки… Я так думав, поки попіл з моєї цигарки не впав на тещин килим…

– Моя теща не марнує роки, які віднімає у себе. Вона додає їх своїм приятелькам…

– За радянських часів моя теща єдина в нашому місті мала дозвіл торгувати з-під прилавка, її зріст – 1 метр 10 сантиметрів…

– Маріванна! Ти фарбуйся як завгодно, молодися скільки завгодно, але ж пам'ятай, що у тебе з донькою дев'ять місяців різниці…

– Десять років кожен день я проводив на горищі, я працював і, накінець, мені вдалося вивести нову породу голубів! Це крилате створіння летить точно до тещі на балкон і там гадить!..

– Інколи я думаю: добре, що моя теща не має атомної бомби!..

– Кожного ранку моя теща мене запитує: «Що б його таке з'їсти, щоб схуднути?»

– Якщо вона вважає, що ви багато їсте і спите, значить, це не ваша мама!

– Після одруження я сказав тещі: «Протопчу я стежку! У вашому домі! Від дивана до холодильника…»

– Вважається, що мудрість приходить з віком. До моєї тещі вік прийшов один…

– Моя теща не викидає пігулки, у яких закінчився термін, вона ними дуже гарно прикрашає торти і тістечка…

– Ех! Виколю собі око, щоб у моєї тещі був одноокий зять!..

Але ж і Марія Іванівна, укохана теща Сида, відповідає йому подібною «дзвінкою монетою».

– Мій зять як літак – на землі від нього ніякої користі!..

– Цей Сидір – дивний хлопець. Коли позичив у мене мішок зерна, я не могла отримати його назад кілька років. А коли видала за нього заміж свою доньку, він готовий повернути її кожного тижня…

– Обіди смакуватимуть твоєму Сидору більше, донечко, якщо їх готувати не часто…

– Я купила цю картину, щоб подарувати зятю на день народження, але потім ми з ним подружилися…

– Мій зять страшенно лінивий! Він навіть встає о п'ятій ранку, щоб довше нічого не робити…

– Медицина досягла значних успіхів! Коли я була молодою, треба було роздягатися, а нині досить показати язик.

– Сидоре, а як правильно казати: Шуман чи Шуберт?…