Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 19
Олексій Кононенко
– Мамо, якого б чоловіка ви мені порадили?
– Ой, доню, облиш тих чоловіків їхнім жінкам! Знайди собі гарного парубка.
– Твоя теща така весела. Увесь час посміхається!
– То їй протез не того розміру поставили!
Зять заходить після роботи. Вдома теща.
– Мамо, – запитує, – який я подарунок сьогодні приніс для того, кого люблю найбільше у світі?
– Пляшку горілки, – не задумуючись відповідає теща.
В музеї:
– А це – статуя Мінерви…
– Вибачте, а позаду – це її чоловік?
– У неї не було чоловіка! Вона була богинею мудрості!
Теща:
– Я обожнюю природу!
Зять:
– І це після того, що вона з вами зробила?
Теща накупила в косметичному салоні усіляких засобів і натирається. Зять приходить увечері з роботи.
– Федю, глянь на мене, скільки ти років мені даси?
– Обличчя – 25… Волосся – 20… Руки – 30…
– Ох, ти мені лестиш…
– У сумі це буде…
– Купив дачу! – хвалиться Микита.
– Яку ж ти вибрав?
– Досить велику, щоб дружині не вистачало часу висиджувати у матері, і… таки маленьку, щоб теща не переселилася до нас.
– Ця жінка обдурила мене тисяч на сто гривень!
– Але ж у тебе ніколи не було стільки грошей!
– Вона відмовилася віддати за мене свою дочку!
Теща:
– Я завжди мріяла про круїз по Середземному морю. Скільки він коштує?
Зять:
– Взагалі нічого не коштує.
– Як то?!
– Мріяти можна безкоштовно.
Теща плаче. Зять:
– Що сталося?
– Голку проковтнула!
– Візьміть другу.
Теща:
– Ой, синку, у мене випадає волосся! Так лізе – жах! Як його зберегти?
– Не хвилюйтеся, мамо. Складайте його у коробочку.
– Ну, Андрію пощастило! Ну пощастило! Виграв у лото 2 мільйони, теща від щастя оніміла, а жінка почала заїкатися!
Моя теща займалася лікувальним голодуванням… Знаєте, скільки вона грошей зекономила?
Вистачило і на похорони, і на поминки, навіть на сорок днів ще лишилося…
Перший раз одружився в Конотопі. Невдало.
Вдруге одружився у Жмеринці. Невдало.
Втретє одружився в Бердичеві. Вдало!
Тепер буду одружуватися тільки в Бердичеві!
– Мене з моєю Марією товариш познайомив… Я хотів знайти йому дружину… Шукав по всіх світах… Але не знайшов такої, щоб помститися…
Зять:
– Коли теща каже: «Скажи мені, тільки чесно», з жахом розумію, що доведеться брехати.
– Як там ваша теща? Вона досі з’їжджає по перилах?
– Так. Тільки нині їй складніше. Я поклав на перила колючий дріт.
– Це її зупинило?
– Ні. Але тепер вона їздить набагато повільніше.
– Донечко, якщо ти даси чоловікові перед шлюбною ніччю хоч десять устриць, – у тебе буде незабутня ніч!
Наступного дня.
– Ну як, доню?
– Спрацювало лише чотири устриці…
Теща відпочивала в Криму. Перегрілася на сонці і померла. Похорони.
– Вона непогано виглядає, – каже один чоловік зятю.
– А як же інакше! Десять днів сонця і моря пішли їй на користь!
– Алло! Страхова компанія? У моєї тещі була страховка на випадок пожежі. Недавно вона померла. Чи не міг би я отримати страхову суму?
– Причиною смерті була пожежа?
– Ні. Вона померла від грипу… Але я їй замовив кремацію.
– Миколо, сьогодні Петрусь проситиме руку нашої донечки.
– Що я маю робити?
– Мовчати і кивати головою. Ні в якому разі не цілуй йому руки і не репетуй: «Спасителю наш!»
