Читать «Спогади бійців УПА» онлайн - страница 13

Ілюстрацією цього може бути хоча б наша перша зустріч з поляками в околицях Нового Санча. Коли польські большевики посилили воєнні акції проти УПА в 1946 році, то відповіддю на це зі сторони командування УПА було — територіальне поширення наших дій.

В цьому плані зорганізовано на західних окраїнах Лемківщини новий підрайон і відкомандировано туди дві наші боївки: боївку Гуцула, до якої я належав, і боївку провідника Горислава. Обидві вони мали по 15 чоловік. Третя боївка силою 10 осіб зорганізувалась на місці з тамошніх українських юнаків. Команду над тими трьома боївками перебрав провідник Горислав.

22 червня 1946 р. командир Горислав передав нам на збірці наказ: відділ має перевести акцію в селі Лабова на ґмінний уряд, пошту і надлісництво та забрати з усіх тих станиць польсько-большевицької окупаційної адміністрації всі урядові документи.

На поліційній станиці перебувало 12 «міліціонерів», отже зліквідувати їх нашому відділові не буде так важко. Небезпека для нас криється в тому, що село Лабова віддалене тільки 8 кілометрів від Нового Санча й через село проходить головний шлях Новий Санч — Криниця. А це значить, що з Нового Санча може прийти дуже скоро грізна військом відсіч, і, якщо й спізниться, зараз же після акції насяде нам на карки.

Маючи це на увазі, наш відділ розділюється на три групи: дві групи йдуть на застави при шляху з обох сторін села, третя під проводом к-ра Горислава йде в село. Мені припадає місце в третій групі. На зорі входимо обережно в село і неспостережно підсуваємося аж під станицю МО («Міліції обивательської»). Вона примістилась в мурованому будинку, навколо якого викопано окопи. Ми приготовані на те, що міліціонери будуть завзято боронитись, тому й узяли зі собою «панцерфавсти» для розбивання мурів.

Та більш корисним для нас від «панцерфавстів» виявилось — заскочення ворога. В цій околиці поляки ще не сподівались наших зачіпних дій. Над ранком вони всі смачно спали, чуючись безпечними в мурах будинку. К-p Гуцул з кількома стрільцями вскакує до середини, решта нас залягає кругом будинку. Та до бою тут не приходить: заскочені й розгублені міліціонери не пробують боронитися й здаються без одного пострілу. Таке ж заскочення ворога помагає нам ліквідувати без бою й усі інші станиці польської адміністрації в Лабовій.

Раптом чуємо стрілянину. Це б'є одна з наших застав. Зв'язковий повідомляє, що розбито військове авто, яке їхало з харчами до Криниці. Обидва польські вояки, що охороняли вантаж, забиті. Але стрілянину чули, мабуть, у Новому Санчі, тож треба нам спішитись.