Читать «Балакучий пакунок» онлайн - страница 43

— Ну, пробач, будь ласка. Я думаю, це було необхідно, — сказала Пенелопа. — До того ж нікого це не здивує, бо ти справді поганий шпигун.

— Мені здається, несправедливо так казати, бо я встиг закінчити тільки половину курсу, — ображено відповів Етельред. — Насправді я просто ас. Я чудово вмію перевтілюватись в угорського риботорговця, батька трьох дочок, вдівця — він у мене як живий! Принаймні так каже моя мама. Ви не хотіли би послухати? Я можу ще вдати польського графа, у якого настали темні часи і йому довелося продати свій замок з усім начинням.

— Якось іншим разом, — перебив його Папуга. — А зараз ми хочемо знати, як потрапити в ринву.

— Ну, ні, — буркнув Етельред, — навіть не чекайте, що я відкрию вам усі секрети.

— Здається мені, — Пенелопа підморгнула Папузі, — Етельред не усвідомлює, що ми пропонуємо йому дуже важливу роботу.

— Як це? Мені? — спантеличено перепитав Етельред. — Яку роботу?

— Професійного контршпигуна, — незворушно відповіла Пенелопа.

— Тобто ким це я буду? — розхвилювався Етельред, аж його очі зробилися ще більш банькаті. — Що воно таке?

— Це найважливіший різновид шпигунства, уяви собі, — відповів Пітер.

— Так, — підхопив Саймон, — надзвичайно важлива робота.

— Ого! — видихнув вражений Етельред. — Ну, то як ця робота робиться?

— Отак: ти вдаєш, нібито й далі шпигуєш за нами на користь василісків, — пояснила Пенелопа. — Тим часом насправді ти шпигуєш за василісками для нас. І тому тепер тебе називатимуть ас-контррозвідник Ікс.

— Нове ім’я? — спитав Етельред. — Але чому саме ас-контррозвідник Ікс? І чому мені не можна залишити моє власне ім’я?

— Тому що аси контррозвідки ніколи так не роблять, — сказав Пітер. — Вони занадто важливі персони, щоб залишати собі звичайні імена.

Етельред кілька хвилин розмірковував.

— А маскування мені знадобиться, га? — нарешті спитав він. — Бо маскування — мій талант, і я не хотів би його занехаяти.

— Аякже, звичайно, тобі доведеться маскуватися, — сказала Пенелопа, — і найчастіше доведеться носити збіса хитре й підступне маскування.

— Яке ж, кажи мерщій! — загорівся Етельред, його очі від запалу ледь не вилізли з орбіт.

— Ти будеш маскуватися під себе, — відповіла Пенелопа. — Будеш справжньою жабою.

— Це вже занадто! Ті василіски прекрасно знають, що я жаба, — запротестував Етельред.

— У цьому, власне, й полягають диявольські хитрощі, — втрутився Саймон. — Бо під личиною жаби буде насправді чаїтися ас-контррозвідник Ікс.

— Ага! — вигукнув Етельред, і обличчя в нього засяяло. — Ага, це вам не дурничка, це навіть вельми розумно. Супер! Це якесь найшпигунськіше шпигунство, ого-го!

Діти полегшено зітхнули, а Папуга і Г. Г. перезирнулися.

— Отже, ти погоджуєшся обійняти цю високу посаду? — уточнила Пенелопа.

— Авжеж, панночко, залюбки, — очі Етельреда сяяли. — І ще дозвольте сказати, панночко, що мені буде дуже приємно нести службу з кимось таким, як ви, з отакою гарненькою і такою розумною — цілковито мені до пари.

— Щиро вам дякую, — промовила Пенелопа, ледве тамуючи сміх. — А тепер, якщо Г. Г. буде такий ласкавий і чимось нас почастує, ми зможемо попрацювати над планом нашої операції.