Читать «Коханка з площі Ринок» онлайн - страница 84

Магда знову почала моститися зручніше.

— При своєму, Климе, ти лишався, коли пристав на пропозицію Зубова. Ти, любий, іншого виходу не мав. Не шукай для себе вищих цілей, ніж вирватися з-за ґрат і лишитися живим. До речі, це нормальні прагнення. Й не лише під час війни. Не кажи, що дотепер не було стимулу.

— Ти права, — Кошовий одягнув светр. — Але він, якщо можна так сказати, подвоївся. Пікантність, перчик ситуації в тому, що Зубов навряд чи наказував убити Божену. Навпаки, він би її заарештував і гучно відрапортував про викриття шпигунської мережі. Хреста б отримав на груди, може, в чині б підвищили. І це лише один бік.

— Є інший?

— Капітан Платов. Заради відбілювання його репутації все почалося. Мовляв, він міг забити коханку до смерті, дізнавшись, що вона йому зраджує. Тепер, пані Магдо, — він обсмикнув краї одягу, — видача вбивці означатиме, що під боком у офіцера генерального штабу примостилася шпигунка. А ніхто цього не знав. Кар'єрі Платова кінець. Тож розумієш парадокс: ліпше було б Зубову взагалі не рухати справу. Хай би поліція розбила собі лоба. Не певен, що вбивця, ким би він не був, поквапився потай розказати, кого саме вбив. Хіба все робилося навмисне, аби зашкодити тому ж таки Платову.

— Складно.

— І я про це.

— Вбивця міг не знати про таємну місію Божени.

— Але в такому разі знову повертаємося на побутовий ґрунт. Вже не вірю. Банальні ревнощі відпадають. Тим більше, комісар Віхура має рацію: її забили люто, з усієї злості, вихлюпнувши ненависть на маленьку жінку. Ревнощів замало, вона явно комусь заважала родом своєї діяльності. Перейшла комусь дорогу як агент, — він клацнув пальцями. — Причина тут, Магдо. Чуйка в мене.

— Не сперечатимусь, — кивнула вона. — Мала безліч нагод переконатися в її правдивості.

Кошовий став напроти, схрестивши руки на грудях.

— Нічого не хочеш більше повідати?

— Наприклад?

— Яке завдання мала Божена. Обмовилася про зірвану операцію. То веди до кінця. Але — не від самого початку.

Магда хвильку подумала, примруживши очі.

— Гірше не стане. По-моєму, це приміщення вже не вміщає такої кількості державних та військових таємниць, які прозвучали тут за кілька останніх годин. А що ти зараз маєш на увазі?

— Початок я знаю. Божена, виконуючи завдання Відня, сама активно пішла на контакт із капітаном Платовим. Раніше вона була агентом кримінальної поліції, потім — політичної. Виглядає, ти доклалася до того, аби просувати дівчину, так би мовити, кар'єрними сходами. Вона мала рости над собою. Панна стрімко закохала в себе російського офіцера, бо мала такий досвід і, повторюся, відповідне завдання. Мета — генеральний штаб та відомості, які Відень міг звідти почерпнути. Аж раптом її вбивають. Дізнавшись про завдання Божени Микульської, я спробую вирахувати, хто міг їй завадити в такий жорстокий спосіб. Тепер слухаю.