Читать «Чорна акула в червоній воді» онлайн - страница 7
Станіслав Стеценко
Принцу щойно виповнилося сорок і понад усе він страшенно хотів стати королем. Здається, ніщо не могло йому завадити, крім однієї дрібниці. Принц і принцеса не мали спадкоємця і через це з волі короля влада могла дістатися молодшому братові принца — Асаду, що мав аж трьох синів.
Особистий секретар принца і його кращий друг Салех був того ж віку, що й принц і більш за все хотів стати візиром, тобто прем’єр-міністром. Вони разом навчалися в університеті в Пізі і, як водиться між університетськими приятелями, незважаючи на різний статус, між ними налагодилися приятельські відносини, до яких правила етикету не мали жодного відношення.
Ще в Пізі Салех зійшовся з Зарубіжною філією Червоної Армії — італійською терористичною організацією, що в 90-х роках відокремилася від маоїстських Червоних Бригад і повністю фінансувалася КДБ, хоча Радянський Союз всіляко відхрещувався від цих зв’язків.
— Я не можу розлучитися з принцесою, її родичі — впливові люди. Я не можу її вбити — зникнення видасться дуже підозрілим, — обличчя принца зморщилося, наче «Бордо» 1910 року перестало йому раптом смакувати. — Якщо королем стане мій брат, мені, в кращому разі, доведеться поїхати послом кудись в Африку, а в гіршому — загинути від руки найманого убивці або провести решту своїх днів на Суафі.
Суаф був найвіддаленішим островом Акулячого архіпелагу. На ньому була розташована державна тюрма. За весь час існування тюрми жодному в’язневі не вдалося втекти з Суафа. Тікати з Суафа означало приректи себе на неминучу смерть. Приваблені залишками їжі та нечистот, котрі спеціально викидалися у воду, акули просто біснувалися навколо острова.
— Я довго розмірковував, — вкрадливо, з нахилом голови, як цього й вимагала розмова з особою королівської крові, почав Салех, — і, здається, знайшов вихід. Якщо ваша світлість згодиться, я зможу замінити вашу дружину жінкою, схожою на неї як дві краплі води. Рідна мати не зможе розрізнити, хто є хто.
Принц позирнув на Салеха так, наче побачив привида. Мабуть, цю пропозицію він чув не вперше. Політичні уподобання його колишнього однокашника не були для принца таємницею за сімома печатями, а «Бордо» врожаю 1910 року надихало на відвертість. Принц наповнив келихи:
— Вона мене давно не хвилює як жінка. Я її ненавиджу, а разом з нею і такий тип жінок.
— Не хвилюйтеся, нова дружина виправдає ваші найсміливіші надії, а через рік народить вам сина. Спадкоємця престолу. А на Суаф поїде Асад.
— Ти пропонуєш мені державну зраду. Та за тобою самим плаче камера на Суафі! — намагався заперечити принц, але досить нерішуче, здається, лише для того, щоб просто заперечити.
Салех почав наповнювати келихи. Стенув плечима. Запанувало мовчання. Чувся лише плескіт води в басейні і сміх дівчат. Принц взяв свій бокал і залпом випив.