Читать «Чорна акула в червоній воді» онлайн - страница 5

Станіслав Стеценко

Він точно виконав інструкцію. Човен сплив на перископну глибину поблизу Акулячого архіпелагу. Туман стояв, наче молоко. Сигнал з навігаційного супутника видав човнові координати з точністю до десяти метрів. До берегової лінії було дві милі. Штерн наказав помічникові тримати задану глибину, а сам пішов на корму. Коли дівчина відчинила двері, на ній була напівпрозора накидка, щось у східному стилі. Вона була струнка, трохи вища середнього зросту, з густим темним волоссям нижче плечей і великими карими очима. В квадраті білого світла, що падало з коридора, вона була схожа на велику фарфорову ляльку з «Дитячого світу». Її краса вразила Штерна. Вона взяла його за руку і потягнула до каюти.

Як тільки двері зачинилися, Штерн більше не міг розрізнити її рис, але й тієї миті було досить, аби запам’ятати їх назавжди. Дівчина взяла його голову в долоні, торкнулася губ, натиснула якесь місце на грудях. І тієї ж миті його охопило непереборне бажання. Вона просунула йому обидві руки під кітель і торкнула ще кілька місць на спині. З кожним дотиком бажання посилювалося і нарешті стало зовсім нестерпним. Він затремтів і з силою стиснув її плечі. Вони впали на ліжко і зайнялися коханням. Дівчина робила все так, що він втратив усякий контроль над собою і часом. Як тільки він досягав кінця, вона торкалася руками або губами якихось, лише їй відомих місць, і все починалося спочатку. Вона наче заволоділа центром насолоди в його мозку. Час від часу Штерн майже втрачав свідомість. Все відбувалося мовчки. Запам’ятав лише одну фразу, що вирвалася у неї: «Ти останній…» Не зрозумів, що це означало. Та й не про те мав думати тоді: якби хтось дізнався про те, що трапилося, його кар’єрі настав би кінець.

На щастя, ніхто не помітив його відсутності. Лише помічник здивовано позирнув у бік командира. Йому здалося, що Штерн ледве тримається на ногах. Вони спливли на поверхню. Видимість була не більшою десяти метрів. Увімкнули радіомаяк. Підійшов катер. За кермом стояв бородатий молодик у чалмі з типово бандитською фізіономією. Двоє з автоматами через плече схопили штормтрап. Дівчина була одягнена, як і раніше — в сірому плащі і капелюшку, обличчя приховував шарф. Навіть не поглянула в його бік. Бородані допомогли їй спуститися по трапу. Загуркотів двигун і катер зник у тумані.

Потім, через кілька років, Штерну здалося, що побачив її в програмі «Час». «Принц С. з дружиною прибув до Москви з офіційним дружнім візитом», — говорив диктор. Камера наблизилася і показала гладке обличчя принца, потім його дружину. Штерн кинувся до телевізора. Йому здалося, що то була вона!

Якби хоч повернулася до об’єктиву! Ні, камера від’їхала і Штерн побачив, як вона потискує руку Раїсі Горбачовій. За спиною в усміхненого, з відблиском юпітера на лисому тім’ї Михайла Горбачова стояв той — з великими англійськими вусами, свердлячим поглядом і, нахилившись до його плеча, щось нашіптував. Диктор продовжував говорити про кардинальний перелом у відносинах королівства С. і Радянського Союзу. Картинка змінилася видом С. Пінні буруни навколо жовтого острова. Білий палац посеред кокосового саду.