Читать «Природа всіх речей» онлайн - страница 65

Елізабет Ґілберт

— Людей не можна порівнювати з вівцями, юна леді, — заперечив професор Пек. — Тільки тому, що двох тварин можна схрестити… Гм, ваш батько не буде проти, якщо я порушу цю тему в присутності дам?

Генрі, який тепер уважно дослухався до розмови, махнув професору рукою, мовляв, продовжуйте.

— Те, що двох істот можна схрестити, ще не значить, що вони належать до одного й того ж біологічного виду. Ви, напевно, знаєте, що коня можна схрестити з віслюком. Канарку з зябликом, півня з куріпкою, а козла з вівцею. Але від цього вони не стають однаковими з погляду біології. Більше того — добре відомо, що в негрів водяться інші види вошей і кишкових глистів, ніж у білих, що неспростовно доводить: вони належать до різних біологічних видів.

Пруденс ввічливо кивнула.

— Я помилилася, сер, — сказала вона. — Прошу вас, продовжуйте.

Алма далі сиділа мовчки, геть збита з пантелику. Для чого ці всі розмови про парування? І чому саме сьогодні?

— Якщо різниця між расами очевидна навіть для дитини, — вів далі мову професор Пек, — то вищість білої людини має бути зрозуміла всякому, хто хоч трохи знається на історії та походженні людства. Тевтонці й християни, ми цінуємо чесність, міцне здоров’я, ощадливість і моральність. Ми — господарі своїх бажань. А отже, ведемо перед. Інші раси, які рухаються все далі й далі від цивілізації, ніколи б не змогли винайти грошей, абетки чи промислового виробництва. А найбезпомічніші з усіх — негри. Вони надміру виражають свої емоції, що й призводить до горезвісного браку самовладання. Це видно з їхньої будови обличчя. Негри мають завеликі очі, губи, ніс, вуха — вони безсилі перед напливом відчуттів. Темношкірий чоловік здатний на найніжнішу приязнь і, водночас, на найжорстокіше насильство. Ба більше: негри не червоніють, а отже, не мають почуття сорому.

Після самих слів «червоніють» і «сором», Алма почервоніла від сорому. Того вечора вона взагалі втратила самовладання. Джордж Гокс знову співчутливо до неї всміхнувся — Алма зарум’янілася ще більше. Беатрікс кинула на неї такий спопеляюче-насмішкуватий погляд, що Алма злякалася, що дістане зараз ляпаса. Насправді їй хотілося, щоб хтось таки дав їй ляпаса — може б, він вибив з її голови дурні думки.

Пруденс — диво дивне! — знову заговорила.

— Цікаво, — промовила вона спокійним, стриманим голосом, — чи наймудріший із негрів перевершує за розумом найдурнішого білого? Я запитую про це вас, професоре Пек, тому, що торік наш учитель містер Діксон розповідав нам про карнавал, на якому він колись побував, і зустрів там колишнього раба з Мериленду, містера Фуллера, який славився своїм умінням швидко рахувати. За словами містера Діксона, варто було сказати цьому негрові, якого дня і о котрій годині ви народилися, і він тут же підраховував, скільки секунд ви прожили, сер, не забуваючи при цьому про високосні роки. Видовище було, мабуть, фантастичне.