Читать «Акупунктура міста» онлайн - страница 37

Ви добре пам’ятаєте, яким воно було, місто, багато років тому, ви не потребуєте нездорової їжі, полюбляєте дивитися фільми у звичайних кінотеатрах, а потім обговорювати їх у ресторані з друзями? Мої вітання! Ви громадянин, якого вилікувала міська акупунктура.

Ви здатні вхопити особливі моменти життя міста, щоб дійти висновку, що кожне місто може бути ще краще. Ви свідомі того, що лише від вас залежить бажання пізнати своє місто і відчути, як воно покращується: це те, що я називаю солідарністю. Отже, ви здатні полюбити людей будь-якого міста.

* * *

Подумаймо разом про місто.

Скажімо, я думаю про…

…площу на 53-ій вулиці Нью-Йорка,

         таку коштовну,

     що має бути закрита

                      (щоб її ніхто не вкрав)

…думаю про вулички та канали в Аннесі,

                      що нагадують

                          невибагливу Венецію

…думаю про рослинність у барвах пізньої осені,

             що вкриває дворик готелю

                      Fenice et des Arts у Венеції

…думаю про затишні площі Нью-Йорка —

             маленькі й величні водночас

думаю про те, як розростається культурний простір,

як стукається і б'ється він

об стіни заміських будинків і хмарочосів

думаю про силует Нью-Йорка

                              Кобленца

                                   Флоренції

                                        Єрусалима

адже велике місто мусить мати свій силует

думаю також про кольори міста

     ох, ці Болоньї барви!

          про Фарол-да-Барра у Сальвадорі,

          про сірість вулиці Монфетард,

               закривавленої барвами ярмарку,

          про колір моря, видного з тераси

               бару Аманди у Сан-Хуані,

           про гідність вулиці Кальзайоулі у Флоренції,

           про імлисті ранки моєї сірої Курітіби

і про мури

думаю про вічні мури Єрусалима,

              про Китай

                   і його долини

думаю про двері та брами

     про самотність площі Фюрстенберґ,

     про лавочку,

          дерево поруч із нею

               і ліхтар, що її освітлює

а ви про що думаєте,

      споріднені з натовпом людей

          за духом вам близьких,

               і самотні наодинці з коханими?

про прихисток часто думаю я

місто мало би бути одним великим

                      всеохопним пристанищем

ще думаю про парасольки ринку Кампо де Фйорі

     про шатро будівлі в Парижі у стилі ар-нуво

     про Галерею Вітторіо Емануеллє,

              що є істинним собором для перехожих

думаю про барні стійки у пабах Ріо-де-Жанейро

                         і про родинні крамнички у Курітібі

думаю про бари та закутки вуличок

      про площі та патіо Парижа

      Площу Дофіна

      Площу Вогезів

          чи Пласа-Майор у Мадриді,

      де компанія за столом